КНИГА ЙОВА 11 · Цофар докоряє Йову

1Тоді Цофар Нааматянин промовив у відповідь:

2Чи ж на безліч слів не буде відповіді? І невже велемовна людина має рацію?

3Твоє базікання змушує людей мовчати; ти глузуєш, і ніхто тобі не докорить,

4І кажеш: «Моє вчення чисте, і непорочний я перед Очима Твоїми».

5Та якби ж то заговорив Бог і звернувся безпосередньо до тебе!

6Він відкрив би тобі таємниці мудрості, бо розмаїта розважність; і знай, що Бог простив тобі частину беззаконня твого.

7Чи збагнеш ти таємницю Бога? Чи досягнеш меж Всемогутнього?

8Вища за небеса — що ти вдієш? Глибша за Шеол — що пізнаєш?

9Міра її довша за землю і ширша за море.

10Якщо [Бог] пройде повз, чи ув’язнить, чи скличе збір, хто спинить Його?

11Бо [Бог] знає людей лукавих, і коли бачить беззаконня — розпізнає його.

12Порожня людина набереться розуму тоді, коли дике осля народиться людиною.

13Якщо ж ти спрямуєш розум свій і простягнеш долоні свої до [Бога] —

14Якщо є беззаконня у тебе, віддали його, і не дозволяй несправедливості мешкати в наметі твоєму, —

15Тоді, чистий від вад, ти підіймеш чоло, і, будучи в утисках,; інші гебр. видання muṣṣaq, «ти будеш твердий.» не боятимешся.

16Тоді забудеш ти своє горе, згадуватимеш його як воду, що стекла геть.

17Життя буде яснішим за полудень; ти засяєш, ти станеш немов ранок.

18Ти почуватимешся безпечно, бо є надія, і, захищений, спочиватимеш у безпеці;

19Ти лежатимеш непотурбований, і великі шукатимуть твоєї прихильності.

20Та очі нечестивих згаснуть;Втеча відрізана від них;Вони сподіваються лише на свій останній подих.