КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ 49 · Суд над аммонітянами

1Про аммонітян. Так говорить ГОСПОДЬ: Хіба нема синів в Ізраїля, Хіба нема в нього спадкоємця? Чому ж тоді Мілком заволодів Ґадом, І чому народ його осів у Ґадових містах?

2Ось тому настають дні, — промовляє ГОСПОДЬ, — коли засурмлю Я військову тривогу Проти Рабби аммонітян; Вона стане спустошеним пагорбом, А селища її вогнем спалені будуть. І заволодіє Ізраїль Тими, хто заволодів ним, — сказав ГОСПОДЬ.

3Голоси, Хешбоне, бо Ай зруйновано! Кричіть, о дочки Рабби! Підпережіться веретищами, оплакуйте І метайтеся в кошарах, Бо Мілком піде у вигнання Разом зі своїми жерцями та вельможами.

4Чому хвалишся ти силою? Сила твоя вичерпана, о дочко бунтівна, Ти, що покладалася на скарби свої, [кажучи:] Хто наважиться напасти на мене?

5Ось Я наводжу на тебе жах, — проголошує Владика мій, ГОСПОДЬ Саваот, — З усіх довколишніх сторін. І розпорошений буде кожен куди очі бачать, І ніхто не збере втікачів.

6Та опісля поверну Я долю синів Аммона, — промовляє ГОСПОДЬ.

7Про Едом. Так говорить ГОСПОДЬ Саваот: Чи немає вже мудрості в Темані? Чи розвіялася рада в розумних? Чи звітріла мудрість їхня?

8Тікайте, звертайте назад, ховайтеся у глибинах, о мешканці Дедану, Бо загибель Ісава наводжу Я на нього, Час покарання його.

9Якби збирачі винограду прийшли до тебе, хіба не залишили б вони залишків ягід? Навіть злодії вночі нищили б лише стільки, скільки їм треба!

10Але це Я оголив Ісава, Відкрив схованки його; Він сховатися не зможе. Спустошено нащадків його, Рідню його та сусідів його, — І немає його.

11«Лиши своїх сиріт зі Мною, Я вигодую їх; Нехай твої вдови покладаються на Мене!»

12Бо так сказав БОГ: Якщо ті, кому не належало пити з цієї чаші, мусять пити її, то чи ти залишишся непокараним? Ти не залишишся непокараним: ти неодмінно питимеш!

13Бо Собою Самим Я клянуся — проголошує БОГ, — що Боцра стане спустошенням, посміховиськом, руїною і прокляттям; а всі її міста будуть руїнами навіки.

14Я почув звістку від БОГА, І посланця споряджено до народів: Збирайтеся й рушайте проти неї, І вставайте на битву!

15Бо ось зроблю Я тебе найменшим серед народів, Найбільш зневаженим серед людства.

16Жахіття твоє, Твоє зухвале серце звабило тебе, Тебе, що живеш у скельних ущелинах, Що тримаєш висоту пагорба! Навіть якщо зів’єш ти гніздо своє високо, як орел, Звідти Я скину тебе — проголошує БОГ.

17І стане Едом причиною жаху; кожен, хто проходитиме повз, вжахнеться й посвистить над усіма ранами його.

18Як по розгромі Содома й Гоморри та їхніх сусідів — сказав БОГ, — ніхто не житиме там, жодна людина не перебуватиме там.

19Це буде подібно до того, як лев підіймається з йорданських хащів на безпечне пасовисько: за мить Я вижену його звідти і поставлю над ним того, кого оберу. Бо хто подібний до Мене? І хто викличе Мене до відповіді? І хто той пастир, що встоїть переді Мною?

20Слухайте ж задум, що БОГ уклав проти Едома, і намір, що Він склав проти мешканців Темана: Напевне, найменші з пастухів Поволочуть їх; Напевне, саме пасовисько Вжахнеться через них.

21Від звуку їхнього падінняЗдригнеться земля;Звук лементуПочується коло Очеретяного Моря.

22Ось, мов орел, злітає він,Ширяє й розпростирає крила свої проти Боцри;І серце воїнів Едома в той деньБуде мов серце жінки в пологах.

23Щодо Дамаска.Посоромлені Хамат і Арпад,Бо почули лиху вість.Вони тремтять від тривоги,Мов море, що не знає спокою.

24Знесилів Дамаск,Обернувся він на втечу;Тремтіння охопило його,Біль і муки пойняли його,Мов жінку в пологах.

25Як не покинуте славне місто, Твердиня радості моєї!

26Воістину, юнаки її поляжуть на майданах її.І всі воїни її замовкнуть того дня, — проголошує БОГ Воїнств.

27І розпалю Я вогонь на мурах Дамаска,І пожере він фортеці Бен-Гадада.

28Щодо Кедара й царств Хацора, які розбив цар Вавилонський Навуходоносор.Так сказав БОГ:Устаньте, рушайте на Кедар,І розоріть Кедемітів!

29Вони заберуть намети їхні й отари їхні,Полотна наметів їхніх і все начиння їхнє;Вони відведуть верблюдів їхніх,І проголосять проти них:Жах звідусіль!

30Тікайте, блукайте далеко,Осядьте на дні, о жителі Хацора, — говорить БОГ.Бо цар Вавилонський НавуходоносорЗамислив задум проти васІ склав намір проти вас:

31Устаньте, нападіть на спокійний народ,Що живе безпечно, — говорить БОГ, —Який не має замкнених брам,Який живе самотою.

32Їхні верблюди стануть здобиччю, І численні отари їхні — здобиччю пограбованою; І розпорошу Я на всі вітри Тих, у кого обстрижене волосся; І з усіх боків Я наведу Лихо на них, — говорить БОГ.

33Хацор стане лігвом шакалів, Запустінням навіки. Ніхто не житиме там, Жодна людина не перебуватиме там.

34Слово БОГА, що було до пророка Єремії про Елам на початку царювання Седекії, царя Юдеї:

35Так сказав БОГ Воїнств: Ось Я зламаю лук Елама, оплот сили їхньої.

36І наведу Я на Елам чотири вітри з чотирьох країв неба, і розпорошу їх на всі ці вітри. І не буде того народу, до якого не дійшли б утікачі з Елама.

37І розіб'ю Я Елам перед ворогами їхніми і перед тими, хто шукає душі їхньої; і наведу на них лихо, Мій палаючий гнів, — звіщає БОГ. І пошлю слідом за ними меч, аж доки не винищу їх.

38І поставлю престол Мій в Еламі, І винищу звідти царя та вельмож, — говорить БОГ.

39Але в прийдешні дні Я відновлю долю Елама, — звіщає БОГ.