КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ 31 · Плач обернеться на радість

1Того часу, — промовляє БОГ, — Я буду Богом для всіх родів Ізраїлевих, а вони будуть Моїм народом.

2Так сказав БОГ: Народ, що врятувався від меча, Знайшов ласку в пустелі; Коли Ізраїль прямував до своєї домівки

3БОГ явився здавна. Вічну любов Я плекав до тебе тоді; Тому Я продовжую Мою ласку до тебе.

4Я знову міцно збудую тебе, О Діво Ізраїлю! Знову візьмеш ти свої тимпани І вийдеш під лад танцюристів.

5Знову насадиш ти виноградники На пагорбах Самарії; Садитимеш і житимеш, щоб утішатися плодами.

6Бо настане день, коли вартові Закличуть на висотах Єфрема: Устаньте, і ходімо на Сіон, До ВІЧНОГО, Бога нашого!

7Бо так сказав БОГ: Співайте на радощах за Якова, Волайте на роздоріжжях народів! Славте голосно й кажіть: Спаси, о ВІЧНИЙ, Твій народ, Залишок Ізраїля.

8Ось Я приведу їх із північної землі, Зберу їх із кінців землі — Сліпого й кульгавого поміж них, Вагітну та породіллю разом — Великою громадою вони повернуться сюди.

9Вони прийдуть із плачем, І з милосердям Я вестиму їх. Я поведу їх до водних потоків Рівною дорогою, де вони не спіткнуться. Бо Я завжди Отець Ізраїлю, А Єфрем — Мій первісток.

10Слухайте слово БОГА, о народи, І сповістіть на далеких островах. Скажіть: Той, Хто розсіяв Ізраїля, збере його І берегтиме його, як пастир отару свою.

11Бо БОГ викупить Якова, Визволить його від того, хто сильніший за нього.

12І прийдуть вони, і виголошуватимуть радість на висотах Сіону, сяючи від щедрості БОГА — від нового хліба, вина й оливи, від овець і худоби. І буде душа їхня мов сад напоєний, і більше не зазнають вони знемоги.

13Тоді діви веселитимуться в танку, юнаки та старці разом. Я оберну жалобу їхню на радість, утішу їх і звеселю в скорботі їхній.

14Я насичу душі священиків ситістю, і Мій народ насититься Моєю щедрістю, — говорить БОГ.

15Так сказав БОГ: Голос чути в Рамі — лемент, гірке ридання — Рахіль плаче за своїми дітьми. Не хоче вона втішитися за дітьми своїми, бо їх уже немає.

16Так сказав БОГ: Утримай голос свій від плачу, а очі свої — від сліз; бо є нагорода за труд твій, — говорить БОГ, — і вернуться вони з ворожої землі.

17І є надія для твого майбуття, — говорить БОГ: діти твої повернуться до своєї землі.

18Чую Я, як побивається Єфрем: «Ти покарав мене — і покараний я, немов теля неучене. Поверни мене назад, і я повернуся, бо Ти, о ВІЧНИЙ, — мій Бог.

19Бо коли я навернувся, сповнився каяття; коли ж я усвідомив, ударив себе по стегну. Мені соромно й зганьблено, бо несу я безчестя юності моєї».

20Чи ж Єфрем — не дорогий Мені син, чи не любе дитя? Бо скільки б Я не говорив проти нього, думкою все одно з ним. Тому лине до нього серце Моє; Я прийму його назад із любов'ю, — говорить БОГ.

21Постав собі дороговкази, розстав знаки; зверни своє серце до битого шляху, до дороги, якою ти йшла. Повернися, Діво Ізраїлева! Повернися до цих міст своїх!

22Доки вагатимешся,О непокірна дочко?(Бо БОГ створив дещо нове на землі:Жінка залицяється до чоловіка.)

23Так сказав БОГ Воїнств, Бог Ізраїля: Знову говоритимуть це в землі Юди та в містах її, коли Я поверну їхню долю: « БОГ нехай благословить тебе,Оселе праведності,О свята горо!»

24Юда та всі міста її так само будуть заселені хліборобами і тими, хто ходить із отарами.

25Бо Я щедро напою спраглих і насичу кожного, хто знемагає.

26Від цього я прокинувся й поглянув навколо, і сон мій був солодкий мені.

27Ось настає час — заявляє БОГ — коли Я засію Дім Ізраїля і Дім Юди насінням людей і насінням худоби;

28і як пильнував Я над ними, щоб викорінювати й розбивати, поваляти й нищити та насилати лихо, так Я пильнуватиму над ними, щоб будувати й насаджувати — заявляє БОГ.

29У ті дні вже більше не скажуть: «Батьки їли кислий виноград, а в дітей оскома на зубах».

30Але кожен помре за свій власний гріх: хто б не їв кислий виноград, у того й буде оскома на зубах.

31Ось настає час — заявляє БОГ — коли Я укладу новий заповіт із Домом Ізраїля та Домом Юди.

32Не такий, як заповіт, що Я уклав із їхніми предками, коли взяв їх за руку, щоб вивести із землі Єгипетської, — заповіт, який вони порушили, хоч Я і був їхнім мужем, — заявляє БОГ.

33Але ось заповіт, що його укладу Я з Домом Ізраїля по цих днях, — промовляє БОГ: Я вкладу Моє Вчення у нутро їхнє і на серцях їхніх напишу його. Тоді Я буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.

34І вже не навчатимуть вони один одного і не казатимуть один одному: «Слухайтеся БОГА»; бо всі вони, від найменшого з них до найбільшого, слухатимуться Мене, — промовляє БОГ. Бо Я прощу їхні беззаконня, І гріхів їхніх не згадаю більше.

35Так сказав БОГ, Який установив сонце для світла вдень, закони місяця і зір для світла вночі, Який розбурхує море до ревучих хвиль, Чиє ім'я — БОГ Воїнств:

36Якщо ці закони коли-небудь будуть скасовані Переді Мною, — промовляє БОГ, — лише тоді нащадки Ізраїля перестануть бути народом перед Моїм обличчям на всі часи.

37Так сказав БОГ: Якщо небеса вгорі можуть бути виміряні, а основи землі внизу досліджені, лише тоді відкину Я всіх нащадків Ізраїля за все, що вони вчинили, — промовляє БОГ.

38Ось надходить час, — промовляє БОГ, — коли місто буде відбудоване для БОГА від Вежі Хананела до Наріжної Брами;

39і землемірна шворка простягнеться прямо аж до Пагорба Гарев, а звідти поверне до Ґоа.

40І вся Долина Трупів та Попелу, і всі поля аж до Ваді Кедрон, і наріжжя Кінської Брами на сході будуть святинею для БОГА. Їх ніколи більше не буде викорчувано чи зруйновано.