КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ 26 · Застереження містам Юдеї

1На початку царювання царя Єгоякима, сина Йосії з Юдеї, прийшло це слово від БОГА:

2«Так сказав БОГ: Стань на подвір’ї Дому БОГА і промов до [мешканців] усіх міст Юдеї, які приходять поклонятися в Домі БОГА, усі ті слова, які Я повелів тобі сказати їм. Не опусти нічого.

3Можливо, вони послухають і навернуться, кожен зі своєї злої дороги, щоб Я відмовився від того лиха, яке задумую вчинити їм за їхні лихі діла.

4«Скажи їм: Так сказав БОГ: Якщо ви не послухаєтеся Мене, живучи за Вченням, яке Я виклав перед вами,

5дослухаючись до слів слуг Моїх пророків, яких Я посилав до вас знову й знову — але ви не слухали, —

6то Я вчиню цей Дім схожим на Шіло, а це місто зроблю прокляттям для всіх народів землі».

7Священники, пророки та весь народ почули, як Єремія промовляв ці слова в Домі БОГА.

8І коли Єремія скінчив говорити все те, що БОГ наказав йому сказати всьому народові, схопили його священники, пророки та весь народ, вигукуючи: «Ти мусиш померти!

9Як посмів ти пророкувати в ім’я БОГА, що цей Дім стане подібним до Шіло, а це місто перетвориться на пустку без мешканців?» І весь народ скупчився навколо Єремії в Домі БОГА.

10Коли про це почули князі Юдеї, вони піднялися з царського палацу до Дому БОГА й засіли при вході до Нової Брами Дому БОГА.

11Священники й пророки сказали вельможам і всьому народові: «Цей чоловік заслуговує на смертну кару, бо він пророкував проти цього міста, як ви самі чули».

12Єремія сказав вельможам і всьому народові: «Це БОГ послав мене пророкувати проти цього Дому і проти цього міста всі слова, які ви чули.

13Тому виправте шляхи ваші й учинки ваші та послухайтеся ВІЧНОГО, Бога вашого, щоб БОГ скасував покарання, яке було ухвалене для вас.

14Що ж до мене, я у ваших руках: чиніть зі мною так, як здається вам добрим і справедливим.

15Але знайте, що якщо ви вб'єте мене, ви й це місто, і жителі його будете винні у пролитті крові невинного. Бо воістину БОГ послав мене до вас, промовити всі ці слова до вас».

16Тоді вельможі й увесь народ сказали священникам і пророкам: «Цей чоловік не заслуговує на смертну кару, бо він промовляв до нас в ім'я ВІЧНОГО, Бога нашого».

17І встали деякі зі старійшин цієї землі й промовили до всього зібрання народу:

18«Михей Мораштитець, який пророкував за днів царя Юдеї Єзекії, сказав усьому народові Юдеї: “Так сказав БОГ Воїнств: Сіон буде заораний, як поле, Єрусалим стане купами руїн, а Храмова Гора — святилищем у лісі”.’

19Чи цар Юдеї Єзекія і вся Юдея стратили його? Чи ж він радше не убоявся БОГА й не благав БОГА, так що БОГ відмовився від покарання, яке Він ухвалив проти них? Ми ж готові заподіяти велике лихо самим собі!»

20Був також чоловік, що пророкував в ім'я БОГА, Урія, син Шемаї з Кір'ят-Єаріму, який пророкував проти цього міста та проти цієї землі те саме, що й Єремія.

21Цар Йоаким і всі його воїни та всі вельможі почули про його промову, і цар забажав віддати його на смерть. Урія почув про це і в страху втік, і прийшов до Єгипту.

22Але цар Йоаким послав висланців — Елнатана, сина Ахбора, та кількох мужів під його проводом — до Єгипту.

23Вони вивели Урію з Єгипту і привели його до царя Йоакима, який віддав його мечу і повелів кинути його тіло на місце поховання простого люду.

24Проте Ахікам, син Шафана, захистив Єремію, щоб той не був виданий народові на страту.