КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ 20 · Пашхур переслідує Єремію

1Пашхур, син Іммера, священник, який був головним наглядачем Дому БОГА, почув, як Єремія пророкував ці слова.

2Тоді Пашхур звелів побити Єремію і кинути його до темниці біля Верхньої брами Веніямина в Домі БОГА.

3Наступного дня Пашхур вивів Єремію з темниці.Але Єремія сказав йому: «БОГ назвав тебе не Пашхуром, а Маґор-міссавівом.

4Бо так сказав БОГ: Ось Я віддаю тебе і всіх твоїх друзів на поталу жаху: вони впадуть від меча своїх ворогів на твоїх очах. Я віддам усю Юдею до рук царя Вавилона; він виселить їх до Вавилона або покладе під меч.

5І Я віддам усе майно, увесь достаток і всі коштовності цього міста, і всі скарби царів Юдеї Я також віддам до рук їхніх ворогів: вони розграбують їх і вивезуть до Вавилона.

6А ти, Пашхуре, і всі жителі дому твого підете в полон. Ти прийдеш до Вавилона; там ти помреш і там будеш похований — ти і всі твої друзі, яким ти пророкував неправду».

7Ти звабив мене, о ВІЧНИЙ, і я звабився;Ти подолав мене і Ти переміг.Я став щоденним посміховиськом,Кожен глузує з мене.

8Бо щоразу, як говорю, мушу волати,Мушу кричати: «Беззаконня і насильство!»Бо слово БОГА обертається для менеПовсякчасною ганьбою і наругою.

9Я подумав: «Не згадуватиму про Нього,Не промовлятиму більше в Ім'я Боже»,—Але [божественне слово] було мов палаючий вогонь у моєму серці,Замкнений у кістках моїх;Я не міг стримати його, я був безсилий.

10Я чув шепіт натовпу — Жах звідусіль: «Донесіть! Донесімо на нього!» Усі мої [вдавані] друзі Чекають, коли я спіткнуся: «Може, він дасться звабити, І ми здолаємо його, І звершимо нашу помсту над ним».

11Та БОГ зі мною, як могутній воїн; Тому мої гонителі спіткнуться; Вони не переможуть і не матимуть успіху. Будуть вони вкрай осоромлені Безчестям на всі часи, Яке не забудеться.

12О БОЖЕ Саваоте, Ти, що випробовуєш праведного, Що досліджуєш серце і розум, Дай мені побачити Твою відплату над ними, Бо перед Тобою відкрив я справу мою.

13Співайте БОГУ, Славте БОГА — Який визволив убогого З рук злочинців!

14Проклятий будь день, Коли я народився! Хай не буде благословенний день, Коли мати моя народила мене!

15Проклятий будь чоловік, Який приніс моєму батькові звістку І сказав: «Хлопчик Народився тобі», І сповнив його такою радістю!

16Хай стане той чоловік як міста, Які БОГ зруйнував без жалю! Хай чує він зойки вранці І бойовий клич опівдні —

17Бо [Бог] не вбив мене перед народженням, Щоб мати моя стала мені могилою, А утроба її вагітною [мною] на всі часи.

18Навіщо взагалі вийшов я з утроби, Щоб бачити злигодні та скорботу, Щоб провести всі мої дні у безчесті!