ДРУГА КНИГА САМУЇЛОВА 7 · Божий заповіт із Давидом

1Коли цар осів у своєму палаці, і БОГ дарував йому безпеку від усіх ворогів навколо нього,

2сказав цар пророкові Натанові: «Ось, я сиджу в кедровому домі, тоді як Ковчег БОЖИЙ перебуває в наметі!»

3Натан сказав цареві: «Іди і чини все, що маєш на серці, бо БОГ з тобою».

4Але тієї ж ночі було слово БОЖЕ до Натана:

5«Іди й скажи Моєму рабові Давидові: Так сказав БОГ: Чи тобі будувати дім для Мого пробування?

6Адже від того дня, як Я вивів синів Ізраїлевих з Єгипту, і донині Я не жив у домі, але мандрував у Наметі та Скинії.

7Коли Я мандрував скрізь, де тільки ходили сини Ізраїлеві, чи дорікнув Я коли хоч одному з племінних поводирів як «скіпетрам»; так у Кімхі. 1 Хр. 17.6 читає «вождям»; пор. нижче, в. 11. яких Я настановив пасти Мій народ Ізраїль: Чому ви не збудували Мені кедрового дому?

8«Тож далі скажи так Моєму рабові Давидові: Так сказав БОГ Воїнств: Я взяв тебе з пасовиська, від отари, щоб ти був правителем Мого народу Ізраїля,

9і Я був з тобою скрізь, куди б ти не йшов, і вигубив усіх твоїх ворогів перед тобою. Понад те, Я вчиню тобі велике ім'я, подібне до слави найбільших людей на землі.

10Я визначу місце для Мого народу Ізраїля і вкоріню його міцно, щоб він жив безпечно і не тремтів більше. Лиходії не гнобитимуть його більше, як колись,

11відтоді, як Я настановив проводирів над Моїм народом Ізраїлем. Я дам тобі спокій від усіх твоїх ворогів. «БОГ сповіщає тобі: БОГ створить дім для тебе —

12Коли сповняться дні твої, і ти спочинеш із батьками твоїми, Я піднесу нащадка твого після тебе, що вийде з лона твого, і Я зміцню його царство.

13Він збудує дім для Мого імені, і Я утверджу престол царства його навіки.

14Я буду йому батьком, А він буде Мені сином.Коли він вчинить зло,Я каратиму йогоЖезлом смертнихІ ударами людського роду.

15«Та милості Моєї Я ніколи не відніму від нього, як відняв від Саула, якого Я усунув заради тебе.

16І твій дім, і твоє царство будуть безпечні навік перед тобою; престол твій буде непохитний навіки».

17Натан переказав Давидові все згідно з усіма цими словами і всім цим пророцтвом.

18Тоді цар Давид прийшов, і сів перед БОГОМ, і промовив: «Хто я, о Владико БОЖЕ, і що мій дім, що Ти довів мене аж сюди?

19Та навіть цього, о Владико БОЖЕ, здалося Тобі замало; бо Ти говорив про дім Свого слуги і про далеке майбутнє. Нехай це буде настановою для людей, о Владико БОЖЕ.

20Що ще може сказати Тобі Давид? Адже Ти знаєш Свого слугу, о Владико БОЖЕ.

21Задля Свого слова і з власної волі вчинив Ти це велике діло, явивши його Своєму слузі.

22Воістину величний Ти, о Владико БОЖЕ! Немає подібного до Тебе, і немає іншого Бога, крім Тебе, як ми завжди чули своїми вухами».

23І хто є як народ Твій Ізраїль, єдиний народ на землі, якого Бог ходив викупити як народ заповіту, здобуваючи Собі славу і чинячи великі та дивовижні діла для них [і] для Твоєї землі — [проганяючи] народи та їхніх богів перед Твоїм народом, якого Ти викупив Собі з Єгипту.

24Ти утвердив Свій народ Ізраїль як Свій власний народ навіки; і Ти, о ВІЧНИЙ, став їхнім Богом.

25«І нині, о ВІЧНИЙ Боже, утверди навіки обітницю Твою Своєму слузі та його дому; і вчини так, як Ти обіцяв.

26І нехай звеличується ім'я Твоє навіки, коли казатимуть: “БОГ Саваот є Бог над Ізраїлем”; і дім Твого слуги Давида нехай буде утверджений перед Тобою.

27Бо Ти, о БОЖЕ Саваот, Боже Ізраїлів, відкрив Своєму слузі, що збудуєш йому дім, тому слуга Твій наважився піднести цю молитву до Тебе.

28І нині, о Владико БОЖЕ, Ти є Бог, і слова Твої неодмінно збудуться, і Ти дав цю благодатну обітницю Своєму слузі.

29Благозволь же нині благословити дім Твого слуги, щоб він перебував перед Тобою навіки; бо Ти, о Владико БОЖЕ, прорік це. І нехай дім Твого слуги буде благословенний навіки Твоїм благословенням».