ДРУГА КНИГА САМУЇЛОВА 5 · Давида помазано царем над усім Ізраїлем

1Усі коліна Ізраїля прийшли до Давида в Хеврон і сказали: «Ми — твоя власна плоть і кров.

2Ще здавна, коли Саул був царем над нами, саме ти водив Ізраїль на війну; і сказав тобі БОГ: Ти пастимеш Мій народ Ізраїль; ти будеш володарем Ізраїля».

3Усі старійшини Ізраїля прийшли до царя в Хеврон, і цар Давид уклав із ними союз у Хевроні перед БОГОМ. І помазали вони Давида на царя над Ізраїлем.

4Тридцять років було Давидові, коли він став царем, і царював він сорок років.

5У Хевроні він царював над Юдою сім років і шість місяців, а в Єрусалимі він царював над усім Ізраїлем та Юдою тридцять три роки.

6Вирушив цар та люди його на Єрусалим проти євусеїв, які населяли цей край. Давидові сказали: «Ти ніколи не ввійдеш сюди! Навіть сліпі й кульгаві проженуть тебе». (Це означало: Давид ніколи сюди не ввійде.)

7Але Давид здобув твердиню Сіон; нині це Місто Давида.

8Того дня Давид сказав: «Хто нападає на євусеїв, нехай досягне водогону і [уразить] кульгавих та сліпих, ненависних Давидові». Ось чому кажуть: «Ніхто сліпий чи кульгавий не ввійде до Дому».

9І оселився Давид у твердині, і назвав її Містом Давида; укріпив Давид і все навколо, від Мілло й усередину.

10Давид ставав дедалі могутнішим, бо ВІЧНИЙ, Бог Воїнств, був із ним.

11Цар Хірам Тирський послав до Давида послів, а також кедрові колоди, теслярів і мулярів; і збудували вони палац для Давида.

12І пізнав Давид, що БОГ утвердив його царем над Ізраїлем і вивищив царство його заради Ізраїля — Божого народу.

13Після того, як вийшов із Хеврона, узяв Давид ще наложниць і жінок в Єрусалимі, і народилися ще сини й дочки в Давида.

14Ось імена тих, що народилися йому в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан і Соломон;

15Ївхар, Елішуа, Нефеґ і Яфія;

16Елішама, Еліяда та Еліфелет.

17Коли ж почули филистимляни, що Давида помазано царем над Ізраїлем, рушили филистимляни шукати Давида; але Давид почув про це й зійшов до твердині.

18І прийшли филистимляни, і розкинулися в долині Рефаїм.

19І запитав Давид БОГА: «Чи йти мені проти филистимлян? Чи віддаси Ти їх у мої руки?» І відповів БОГ Давидові: «Іди, і Я віддам филистимлян у твої руки».

20Тоді пішов Давид до Ваал-Пераціму, і переміг їх Давид там. І сказав він: «Прорвав БОГ ворогів моїх переді мною, як води проривають [греблю]». Тому й названо те місце Ваал-Перацім.

21Филистимляни покинули там своїх ідолів, а Давид та люди його забрали їх.

22І знову рушили филистимляни, і розкинулися в долині Рефаїм.

23І запитав Давид БОГА, і Той відповів: «Не йди, але обійди їх ззаду й постань перед ними біля дерев бака.

24І коли почуєш звук поступу у верхів’ях дерев бака, тоді дій, бо БОГ піде перед тобою, щоб розбити військо филистимлян».

25Давид учинив так, як наказав йому БОГ; і він розбив филистимлян від Ґеви аж до Ґезера.