ДРУГА КНИГА САМУЇЛОВА 4 · Убивство Іш-Бошета

1Коли [Іш-Бошет], син Саула, почув, що Авнер помер у Хевроні, занепав він духом, і весь Ізраїль стривожився.

2У сина Саула [було] двоє проводирів загонів, ім'я одного — Баана, а ім'я другого — Рехав, сини Ріммона бееротянина, з веніяминівців, бо й Беерот вважався належащим до Веніямина.

3А бееротяни втекли до Гіттаїма, де й перебувають приходьками до цього дня.

4(У Йонатана, сина Саула, був син, покалічений на ноги. Було йому п'ять років, коли звістка про Саула та Йонатана прийшла з Єзреелу, і нянька підхопила його та кинулася тікати; і сталося, коли вона поспіхом утікала, він упав і закульгавів. Ім'я його — Мефівошет.)

5І рушили Рехав та Баана, сини Ріммона бееротянина, і прийшли під час денної спеки до дому Іш-Бошета, коли той спочивав на полуденному відпочинку.

6І ввійшли вони всередину дому, наче беручи пшеницю, і вдарили його в живіт. І вислизнули Рехав та брат його Баана,

7бо ввійшли вони до дому, коли він спав на своєму ложі в опочивальні; і вразили його на смерть, і відтяли голову його, і взяли його голову, та й ішли через Араву всю ніч.

8І принесли голову Іш-Бошета до Давида в Хеврон, і сказали цареві: «Ось голова твого ворога, Іш-Бошета, сина Саула, який чигав на твоє життя. Цього дня БОГ відомстив за мого пана царя Саулові та потомству його».

9Та Давид відповів Рехаву й братові його Баані, синам Ріммона бееротянина, і сказав їм: «Як живий БОГ, Який визволив мене від усякої недолі:

10Той, хто сповістив мене в Ціклаґу, що Саул помер, думав, що несе добру новину. Але замість винагородити його за вістку, я схопив і вбив його.

11Скільки ж більше тепер, коли безбожні люди вбили невинного чоловіка в постелі у власному домі його! Я напевне відомщу за кров його на вас і вигублю вас із землі».

12Давид дав наказ юнакам, і ті вбили їх; вони повідтинали їм руки й ноги і повісили їх біля ставу в Хевроні. А голову Іш-Бошета взяли й поховали в гробниці Авнера в Хевроні.