ДРУГА КНИГА САМУЇЛОВА 20 · Бунт Шеви

1І трапився там нікчемний чоловік на ім'я Шева, син Біхрі, веніяминянин. Він засурмив у сурму й проголосив: «Немає нам частки в Давиді, Немає уділу в сина Єссеєвого! Назад до своїх осель, о Ізраїлю!»

2І весь загін Ізраїля відійшов від Давида та рушив за Шевою, сином Біхрі; але загін Юди супроводжував свого царя від Йордану до Єрусалима.

3І прибув Давид до свого палацу в Єрусалимі, і взяв цар десять наложниць, яких залишив доглядати за палацом, і помістив їх під варту; він забезпечував їх усім, але до них не входив. І залишалися вони замкненими до дня своєї смерті, перебуваючи в живому вдівстві.

4І сказав цар до Амаси: «Склич мені ополчення Юди під мій стяг і з'явися сюди через три дні віднині».

5І пішов Амаса скликати Юду, але забарився понад призначений йому термін.

6І сказав Давид до Авішая: «Нині Шева, син Біхрі, принесе нам більше лиха, ніж Авесалом. Тож візьми слуг свого володаря і переслідуй його, перш ніж він знайде укріплені міста й уникне нас».

7І вийшли вслід за ним люди Йоава, і керетяни, і пелетяни, і всі хоробрі воїни. Вони вийшли з Єрусалима в погоню за Шевою, сином Біхрі.

8Вони були біля великого каменя, що в Гівоні, коли Амаса постав перед ними. Йоав же був зодягнений у військовий обладунок свій, поверх якого був оперизаний мечем у піхвах, прикріпленим до його пояса; і коли він ступив уперед, той випав.

9І сказав Йоав до Амаси: «Чи в мирі ти, брате?», і правою рукою взяв Йоав Амасу за бороду, немовби бажаючи поцілувати його.

10Амаса не остерігався меча, що був у [лівій] руці Йоава, і [Йоав] увігнав його йому в живіт, так що нутрощі його вилилися на землю, і він помер; не було потреби вражати його вдруге. Йоав же та брат його Авішай пустилися в погоню за Шевою, сином Біхрі,

11тоді як один з отроків Йоава стояв біля трупа і кликав: «Хто прихильний до Йоава і хто на боці Давида — нехай іде за Йоавом!»

12Амаса лежав посеред дороги, облитий кров'ю своєю; і бачив той чоловік, що всі зупиняються. І коли він побачив, що весь народ зупиняється, він стягнув Амасу з дороги в поле й накинув на нього плащ.

13Коли ж його було прибрано з дороги, кожен рушив далі слідом за Йоавом у погоню за Шевою, сином Біхрі.

14[Шева] ж пройшов крізь усі коліна Ізраїлеві аж до Авела-Бет-Маахи; і всі беримці зібралися й пішли слідом за ним усередину.

15[Люди Йоава] прийшли й обложили його в Авелі-Бет-Маасі; вони насипали облоговий вал проти міста, і він височів перед передмурком. Усе ж військо, що було з Йоавом, безупинно било в мур,

16аж ось жінка мудра вигукнула з міста: «Слухайте! Слухайте! Скажіть Йоаву підійти сюди, аби я говорила з ним».

17Він наблизився до неї, і жінка запитала: «Чи ти Йоав?» «Так», — відповів він; і сказала вона йому: «Вислухай слова раби своєї». «Я слухаю», — відказав він.

18І вона провадила далі: «За давніх часів промовляли: „Нехай розпитають в Авелі“, — і на тому завершувалася справа».

19Я з тих, хто шукає миру вірним в Ізраїлі. А ти прагнеш нести смерть місту-матері в Ізраїлі! Навіщо ж тобі нищити спадщину БОГА?

20Йоав відповів: «Далеко, далеко це від мене — вигублювати чи нищити!

21Зовсім ні! Але один чоловік із гірського краю Ефраїма, на ім'я Шева, син Біхрі, підняв повстання проти царя Давида. Видайте лишень його одного, і я відступлю від міста». І запевнила жінка Йоава: «Голову його буде скинуто тобі через мур».

22І прийшла жінка до всього народу з мудрим задумом своїм; і відтяли вони голову Шеви, сина Біхрі, та кинули її вниз до Йоава. Тоді засурмив він у ріг; і розпорошилися нападники від міста по своїх домівках, а Йоав повернувся до царя в Єрусалим.

23Йоав був над усім військом Ізраїля; Ваная, син Єгояди, був командувачем керетеїв та пелетеїв;

24Адорам був над підневільною працею; Йосафат, син Ахілуда, був літописцем;

25Шева був писарем; а Цадок та Авіятар — священниками.

26Також Іра яїрянин служив священником у Давида.