ДРУГА КНИГА САМУЇЛОВА 11 · Давид і Вірсавія

1На зламі року, в пору, коли царі виходять [на битву], послав Давид Йоава з його старшинами та ввесь Ізраїль із ним, і вони спустошили Аммона та взяли в облогу Раббу; Давид же зоставався в Єрусалимі.

2Одного дня надвечір устав Давид зі свого ложа і походжав по покрівлі царського палацу; і побачив він із покрівлі жінку, що купалася. Жінка та була вельми вродлива,

3і послав Давид розвідати про ту жінку. І доповіли: «Чи ж це не Вірсавія, дочка Еліяма, дружина Урії Хеттеянина?»

4І послав Давид посланців забрати її; і вона прийшла до нього, і він ліг із нею — вона ж саме очистилася після своєї нечистоти — і повернулася вона до свого дому.

5Жінка та зачала, і послала сповістити Давидові: «Я вагітна».

6Тоді послав Давид звістку до Йоава: «Пришли до мене Урію Хеттеянина»; і послав Йоав Урію до Давида.

7Коли Урія прийшов до нього, спитав Давид, як мається Йоав, як ведеться війську і як іде війна.

8Відтак сказав Давид до Урії: «Зійди до свого дому та омий ноги свої». І коли вийшов Урія з царського палацу, слідом за ним понесли царський дарунок.

9Та спав Урія біля входу до царського палацу разом з іншими слугами пана свого, і не зійшов до свого дому.

10Коли ж сповістили Давида, що Урія не зійшов до свого дому, сказав він до Урії: «Хіба ж ти не з дороги прийшов? Чому ж не зійшов ти до свого дому?»

11І відповів Урія Давидові: «Ковчег, та Ізраїль, і Юда перебувають у Суккоті, а мій володар Йоав і люди Вашої Величності таборуються в чистому полі; то як можу я піти до свого дому, щоб їсти, пити та спати з дружиною моєю? Як живий ти і як живе твоє життя, я не вчиню цього!»

12І сказав Давид до Урії: «Залишся тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе». І зостався Урія в Єрусалимі того дня. Наступного дня,

13Давид покликав його, і той їв та пив із ним, аж поки він не впив його; та ввечері [Урія] вийшов спати на тому самому місці з рабами свого пана, а до дому свого не зійшов.

14Вранці Давид написав листа до Йоава, якого послав через Урію.

15У листі він написав так: «Поставте Урію на передовій, де найлютіший бій, і відступіть від нього, щоб він був уражений і загинув».

16Тож коли Йоав облягав місто, він поставив Урію на тому місці, де знав, що там були доблесні воїни.

17Люди з міста зробили вилазку й ударили на Йоава, і полягли деякі з воїнів Давидових; загинув також і Урія хіттиянин.

18І послав Йоав повний звіт про битву Давидові.

19Він наказав посланцеві так: «Коли закінчиш розповідати цареві все про битву,

20цар може запалати гнівом і скаже тобі: “Чому ви підійшли так близько до міста, щоб битися? Хіба ви не знали, що стрілятимуть із муру?

21Хто вразив Авімелеха, сина Єруббешета? щодо -ваал, див. примітку до 2 Сам. 4.4. Щодо події в Тевеці, описаної тут, див. Суд. 9.35 і наст. Чи не жінка скинула на нього горішній жорновий камінь із муру в Тевеці, від чого він помер? Чому ви підійшли так близько до муру?” Тоді скажи: “Твій раб Урія хіттиянин також серед загиблих”».

22І вирушив посланець; він прийшов і сповістив Давидові все, що Йоав послав його переказати.

23І сказав вісник до Давида: «Спершу ті люди взяли гору над нами й вийшли проти нас у відкрите поле, та ми відтіснили їх назад аж до входу в браму.

24Але стрільці почали стріляти у твоїх людей із муру, і деякі з людей Твоєї Величності полягли; поліг також і раб твій, Урія Хетеянин».

25Тоді сказав Давид до вісника: «Передай Йоавові цю звістку: „Нехай не бентежить тебе ця справа. Меч завжди бере свою данину. Посиль свій напад на місто і зруйнуй його!“ Підбадьор його!»

26Коли ж дружина Урії почула, що її чоловік Урія загинув, вона оплакувала свого чоловіка.

27А як минув час жалоби, Давид послав і забрав її до свого палацу; вона стала його дружиною і народила йому сина. Але БОГ був незадоволений тим, що вчинив Давид,