ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 6 · Повернення ковчега до Ізраїля

1Ковчег БОГА перебував у землі филистимлян сім місяців.

2Тоді филистимляни прикликали жерців та віщунів і запитали: «Що нам діяти з Ковчегом БОГА? Скажіть нам, із чим нам відіслати його на його місце?»

3Ті відповіли: «Якщо ви відсилаєте Ковчег Бога Ізраїлевого, не відсилайте його без нічого; ви мусите також принести відшкодування. Тоді ви зцілитеся, і Він відкриється вам; інакше рука Його не відвернеться від вас».

4Вони запитали: «Яке ж відшкодування маємо сплатити?» Ті відповіли: «П’ять золотих гемороїв та п’ять золотих мишей, за числом володарів филистимських; бо та сама пошесть вразила всіх вас і ваших володарів.

5Зробіть подоби ваших гемороїв і мишей, що спустошують вашу землю; так ви віддасте шану Богові Ізраїлевому, і, можливо, тягар із вас, із богів ваших та із землі вашої полегшиться.

6Не робіть запеклими сердець ваших, як єгиптяни та фараон зробили запеклими серця свої. Хіба ж не тоді, коли Він учинив наругу над ними, вони мусили відпустити Ізраїль, і вони пішли?

7Тож візьміть і спорядіть нового воза та двох дійних корів, що не носили ярма; запряжіть корів до воза, а телят, що йдуть за ними, поверніть назад до оселі.

8Візьміть Ковчег БОГА й покладіть його на воза, а золоті речі, що ви віддаєте як відшкодування, покладіть поруч у скриньку. Відішліть його, і нехай іде своєю дорогою.

9Тоді дивіться: якщо піде вона дорогою до Бет-Шемеша, до цієї землі, ми знатимемо, що це Він заподіяв нам оце велике лихо. А якщо ні, то знатимемо, що не Його рука вдарила нас; це просто сталося з нами випадково».

10Филистимляни вчинили так. Вони взяли двох дійних корів і запрягли їх у віз, а їхніх телят замкнули вдома.

11Вони поклали Ковчег БОГА на віз разом зі скринькою, золотими мишами та подобами своїх гемороїв.

12Корови пішли просто вперед дорогою до Бет-Шемеша. Вони йшли одним битим шляхом, мукаючи на ходу, і не звертали ні праворуч, ні ліворуч; а володарі филистимські йшли за ними аж до межі Бет-Шемеша.

13Люди Бет-Шемеша жали свої жнива пшениці в долині. Вони підвели очі й побачили Ковчег, і зраділи, коли побачили його.

14Віз увійшов на поле Ісуса з Бет-Шемеша і зупинився там. Вони порубали дерево воза і принесли корів як цілопалення БОГУ. Великий камінь був там;

15і левіти зняли Ковчег БОГА та скриньку поруч нього, в якій були золоті речі, і поклали їх на великий камінь. Тоді жителі Бет-Шемеша принесли того дня цілопалення та інші жертви БОГУ.

16П'ятеро володарів филистимських побачили це і повернулися того ж дня до Екрона.

17Ось золоті геморої, які филистимляни принесли як відкуп БОГУ: за Ашдод — один; за Газу — один; за Ашкелон — один; за Ґат — один; за Екрон — один.

18Що ж до золотих мишей, число їх відповідало всім филистимським містам, що належали п'ятьом володарям — як укріпленим містам, так і відкритим селищам, аж до великого каменя згідно з деякими євр. рук., Септуаґінтою та Тарґумом; більшість рук. та видань ʼabel, «лука [?].» на котрий було поставлено Ковчег БОГА, що аж донині на полі Ісуса з Бет-Шемеша.

19[БОГ] уразив мешканців Бет-Шемеша за те, що вони заглядали в Ковчег БОГА — уразивши сімдесят із народу [і] п'ятдесят тисяч. І тужив народ, бо великої поразки було завдано людові.

20І запитали люди Бет-Шемеша: «Хто може встояти перед лицем ВІЧНОГО, цього святого Бога? І до кого піде це від нас?»

21І послали вісників до мешканців Киріят-Єаріма сказати: «Филистимляни повернули Ковчег БОГА. Зійдіть і візьміть його під свою опіку».