ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 5 · Господній ковчег у филистимлян
машинний переклад: ця традиція ще не має опублікованого перекладу вашою мовою
1Коли филистимляни захопили Ковчег Бога, вони перенесли його з Евен-Езера до Ашдода.
2Филистимляни взяли Ковчег Бога, внесли його до храму Дагона і поставили поруч із Дагоном.
3Рано наступного дня ашдодці побачили, що Дагон лежить обличчям до землі перед Ковчегом БОГА. Вони підняли Дагона і повернули його на місце;
4але рано наступного ранку Дагон знову лежав ниць на землі перед Ковчегом БОГА. Голова і обидві руки Дагона були відсічені й лежали на порозі; лише тулуб Дагона залишився цілим.
5Ось чому аж до цього дня жерці Дагона і всі, хто входить до храму Дагона в Ашдоді, не ступають на поріг Дагона.
6Рука БОГА важко тяжіла над ашдодцями, сіючи спустошення серед них — вражаючи Ашдод та його околиці гемороєм.
7Коли люди Ашдода побачили, як стоять справи, вони сказали: «Ковчег Бога Ізраїлевого не повинен залишатися з нами, бо Його рука тяжко вразила нас і нашого бога Дагона».
8Вони послали й зібрали всіх володарів филистимських та запитали: «Що нам робити з Ковчегом Бога Ізраїлевого?» Ті відповіли: «Нехай Ковчег Бога Ізраїлевого буде перенесено до Ґата». І перенесли вони Ковчег Бога Ізраїлевого [до Ґата].
9І після того, як вони перенесли його, рука БОГА звернулася проти міста, вчинивши велику паніку — вражаючи жителів, від малого до великого, так що в них повскакував геморой.
10Тоді вони відіслали Ковчег Бога до Екрона. Та коли Ковчег Бога прибув до Екрона, екроняни закричали: «Вони перенесли Ковчег Бога Ізраїлевого до нас, щоб убити нас і наш рід!»
11Вони також послали вісників і зібрали всіх володарів Філістимських, і сказали: «Відішліть Ковчег Бога Ізраїлевого геть, і нехай повернеться він на своє місце, щоб не вбив він нас і рід наш». Бо смертельний жах пройняв усе місто, так тяжко впала там рука Божа;
12і ті, хто не помер, були вражені гемороєм. Зойк міста вознісся до неба.
WEBREATH · 11:11
«Let every thing that hath breath praise the LORD» — Psalm 150:6
Breath is one for all: everyone lives by it, whoever they are and whatever they believe. Every day at 11:11 local time people stop for sixty seconds, breathe, and thank GOD for the breath — each in their own words, each within themselves. In that minute we are One Breath.
WEBREATH — the Minute at 11:11, your own local time — we are One Breath