ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 4 · Філістимляни захоплюють Ковчег

1і слово Самуїла розійшлося по всьому Ізраїлю. Ізраїль виступив на бій проти филистимлян; вони отаборилися біля Евен-Езера, тоді як филистимляни отаборилися в Афеку.

2Филистимляни вишикувалися проти Ізраїля; і коли розгорівся бій, був розбитий Ізраїль филистимлянами, які полягли на полі бою близько чотирьох тисяч чоловік.

3Коли [ізраїльські] війська повернулися до табору, старійшини Ізраїля запитали: «Чому БОГ завдав нам поразки сьогодні перед филистимлянами? Візьмімо Ковчег Завіту БОГА із Шіло; нехай [Бог] буде серед нас і визволить нас із рук ворогів наших».

4І послало військо до Шіло; там двоє синів Ілія, Хофні та Пінхас, стояли на сторожі Ковчега Завіту Бога, і винесли звідти Ковчег Завіту БОГА Саваота, Сидячого на Херувимах.

5Коли ж Ковчег Завіту БОГА увійшов до табору, весь Ізраїль зняв такий великий крик, що земля задвигтіла.

6Филистимляни почули шум того гукання і здивувалися: «Що це за гучний крик у таборі євреїв?» І довідалися, що Ковчег БОГА прибув до табору,

7і злякалися филистимляни, бо говорили: «Бог прийшов до табору». І вигукнули: «Горе нам! Бо не бувало такого ніколи раніше.

8Горе нам! Хто врятує нас від руки цього могутнього Бога — того самого Бога, який уразив єгиптян усілякими карами в пустелі?»

9Зміцніться і будьте мужніми, о Філистимляни! Бо інакше станете рабами Євреїв, як вони були рабами вам. Будьте мужніми і боріться!

10І билися Філистимляни; і був розбитий Ізраїль, і втекли всі вони до своїх домівок. Поразка була вельми велика, тридцять тисяч піших воїнів Ізраїля полягло там.

11І Ковчег Божий був захоплений, і два сини Ілія, Офні та Пінхас, полягли.

12Один Веніяминянин побіг із поля бою і дістався до Шіло того ж дня; одяг його був роздертий, і земля була на голові його.

13Коли він прибув, він застав Ілія, що сидів на сидінні, очікуючи обабіч дороги, — серце його тремтіло за Ковчег Божий. Той чоловік увійшов до міста, щоб сповістити новину, і все місто здійняло зойк.

14І коли Ілій почув звук зойку й запитав: «Що означає цей галас?», чоловік поспішив підійти, щоб розповісти Ілію.

15Ілієві ж було дев’яносто вісім років; очі його заклякли у незрячому погляді.

16Сказав чоловік Ілію: «Я той, хто прийшов із поля бою; я щойно втік із поля бою». [Ілій] запитав: «Що сталося, сину мій?»

17Вісник відповів: «Ізраїль утік перед Філистимлянами, і військо також зазнало великого побиття. Два твої сини, Офні та Пінхас, мертві, а Ковчег Божий захоплено».

18Коли він згадав про Ковчег Божий, [Ілій] упав навзнак із сидіння біля воріт, зламав шию і помер; бо чоловік той був старий і важкий. Він був проводирем Ізраїля сорок років.

19Невістка ж його, дружина Пінхаса, була вагітна, близька до пологів. Коли вона почула звістку, що Ковчег Божий захоплено, а її свекор та її чоловік померли, охопили її пологові муки, і вона схилилася й народила.

20Коли ж вона помирала, жінки, що стояли коло неї, сказали: «Не бійся, бо ти народила сина». Та вона не відповіла і не зважила на те.

21Вона назвала хлопчика Іхавод, що означає: «Відійшла слава від Ізраїля», — через захоплення Ковчега Божого та через [смерть] її свекра й її чоловіка.

22«Відійшла слава від Ізраїля, — мовила вона, — бо захоплено Ковчег Божий».