ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 3 · Господь кличе Самуїла

1Отрок Самуїл служив БОГУ при Ілії. У ті дні слово БОГА було рідкісним; пророцтво не було поширеним.

2Одного дня Ілій спав на своєму звичному місці; очі його почали слабшати, і він ледве бачив.

3Світильник Божий ще не згас, і Самуїл спав у храмі БОГА, де перебував Ковчег Божий.

4БОГ покликав Самуїла, і той відповів: «Я йду».

5Він побіг до Ілія і сказав: «Ось я; ти кликав мене». Але той відповів: «Я не кликав тебе; іди знову спати». Тож він пішов і ліг.

6Знову БОГ покликав: «Самуїле!» Самуїл устав, пішов до Ілія і сказав: «Ось я; ти кликав мене». Але той відповів: «Я не кликав, сину мій; іди знову спати».—

7Самуїл же ще не пізнав БОГА; слово БОГА ще не відкрилося йому.—

8БОГ покликав Самуїла знову, втретє, і той устав, пішов до Ілія і сказав: «Ось я; ти кликав мене». Тоді збагнув Ілій, що то БОГ кличе отрока.

9І сказав Ілій Самуїлові: «Іди ляж. Якщо тебе покличуть знову, скажи: “Говори, БОЖЕ, бо слуга Твій слухає”». І пішов Самуїл на своє місце і ліг.

10БОГ почав промовляти, кличучи, як і раніше: «Самуїле! Самуїле!» І Самуїл відповів: «Говори, бо слуга Твій слухає».

11БОГ сказав Самуїлові: «Ось Я зроблю в Ізраїлі таке, від чого задзвенить в обох вухах у кожного, хто почує про це.

12Того дня Я справджу супроти Ілія все, що Я говорив про його дім, від початку до кінця.

13І Я звіщаю йому, що засуджую дім його на вічну кару за беззаконня, про яке він знав,— про те, як сини його свавільно чинили святотатство,— а він не докоряв їм».

14Воістину, клянуся Я щодо дому Ілія, що беззаконня дому Ілія ніколи не спокутується ані жертвою, ані приношенням».

15Самуїл лежав до ранку; а потім відчинив двері Дому БОГА. Самуїл боявся сповістити видіння Ілію,

16але Ілій покликав Самуїла і сказав: «Самуїле, сину мій»; і той відповів: «Ось я».

17І запитав [Ілій]: «Що сказав тобі [Бог]? Не приховуй нічого від мене. Нехай те й те вчинить тобі Бог, і ще додасть, якщо приховаєш від мене хоч єдине слово з усього, що було сказано тобі!»

18Тоді Самуїл розповів йому все, нічого не приховавши від нього. І сказав [Ілій]: «БОГ завжди чинитиме те, що праведне».

19Самуїл підростав, і БОГ був із ним — не залишивши жодного з його провіщень нездійсненим.

20Увесь Ізраїль, від Дана до Беер-Шеви, знав, що Самуїл гідний довіри як пророк БОГА.

21І продовжував БОГ являтися в Шіло — БОГ відкривався Самуїлові в Шіло через слово БОГА;