ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 29 · Филистимляни відкидають Давида

1Филистимляни зібрали всі війська свої в Афеку, тоді як Ізраїль таборував біля джерела, що в Єзреїлі.

2Князі филистимські йшли походами, кожен зі своїми сотнями й тисячами; а Давид та люди його йшли останніми, разом із Ахішем.

3І запитали князі филистимські: «Хто ці євреї?» «Та це ж Давид, слуга Саула, царя Ізраїлевого, — відповів князям филистимським Ахіш. — Він перебуває в мене вже рік або й більше, і я не знайшов у ньому жодної вини від дня, як він перебіг, і донині».

4Але князі филистимські розгнівалися на нього; і сказали йому князі филистимські: «Відішли цього чоловіка назад; нехай повернеться на те місце, яке ти призначив йому. Він не піде з нами на битву, аби не стати супротивником нашим у бою. Бо чим міг би той догодити господареві своєму, як не головами цих людей?

5Пам’ятай, це ж той Давид, про якого співали в танцях:Саул побив тисячі свої;Давид — десятки тисяч своїх».

6І покликав Ахіш Давида та сказав йому: «Як живий БОГ, ти був чесний, і я бажав би бачити тебе на службі у моєму війську; бо я не знайшов у тобі ніякого зла від того дня, як ти прийшов до мене, і донині. Проте іншим князям ти не до вподоби.

7Тож повертайся з миром і не чини нічого, що було б невгодне князям филистимським».

8Давид же сказав до Ахіша: «Та що ж я зробив, і яку провину знайшов ти в слузі твоєму від дня, коли постав я перед тобою, аж до цього дня, що мені не йти й не битися проти ворогів господаря мого, царя?»

9Ахіш відповів Давидові: «Я знаю; ти угодний мені, немов Ангел Божий. Але князі филистимські вирішили, що ти не повинен вирушати з нами на битву.

10Тож устань рано-вранці, ти та слуги твого господаря, які прийшли з тобою, — встаньте рано-вранці й вирушайте, щойно розвидниться».

11І встав Давид та люди його рано-вранці, щоб вирушити, щоб повернутися до краю филистимського, а филистимляни пішли до Єзреелу.