ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 28 · Филистимляни збираються проти Ізраїля

1Того часу зібрали филистимляни війська свої на війну, щоб виступити проти Ізраїля. І сказав Ахіш Давидові: «Знай напевне, що ти й люди твої вийдете в похід разом із моїм військом».

2І відповів Давид Ахішеві: «Тепер ти дізнаєшся, що вчинить раб твій». Тоді Ахіш сказав Давидові: «За це я поставлю тебе охоронцем моїм на всі дні».

3А Самуїл помер, і оплакував його весь Ізраїль, і поховали його в місті його, в Рамі. Саул же вигнав із землі тих, що викликають духів, та віщунів.

4І зібралися филистимляни, і прийшли, і стали табором у Шунемі; а Саул зібрав усього Ізраїля, і стали вони табором на Ґілбоа.

5Коли ж Саул побачив филистимський табір, страх охопив його, і серце його вельми затремтіло.

6І запитував Саул БОГА, але БОГ не відповів йому — ні у снах, ні через урім, ні через пророків.

7Тоді сказав Саул своїм слугам: «Знайдіть мені жінку, що викликає духів, і я піду до неї й розпитаю її». І сказали йому слуги його: «Ось є в Ен-Дорі жінка, що викликає духів».

8І змінив Саул подобу свою, надів інший одяг і пішов сам та двоє мужів із ним. І прийшли вони до тієї жінки вночі, і він сказав: «Поворожи мені через духа й виведи мені того, кого я назву тобі».

9Але жінка відповіла йому: «Ти ж знаєш, що зробив Саул, як вигубив він із землі тих, що викликають духів, та віщунів. Нащо ж ти ставиш пастку на життя моє, щоб умертвити мене?»

10І присягнув їй Саул БОГОМ, кажучи: «Як живий БОГ, не спіткає тебе кара за цю справу».

11Тоді спитала жінка: «Кого ж вивести тобі?» І відповів він: «Виведи мені Самуїла».

12І впізнала жінка Самуїла, і скрикнула голосно, і сказала до Саула: «Навіщо ти обманув мене? Адже ти — Саул!»

13Цар же відповів їй: «Не бійся. Що ти бачиш?» І сказала жінка Саулові: «Я бачу божественну істоту, що підіймається з землі».

14«Який він на вигляд?» — запитав він її. «Підіймається чоловік старий, — сказала вона, — і він огорнений плащем». Тоді Саул зрозумів, що то Самуїл; і вклонився низько в шані обличчям до землі.

15І сказав Самуїл до Саула: «Навіщо ти потривожив мене і підняв мене?» І відповів Саул: «У великій я скруті. Філистимляни нападають на мене, а Бог відвернувся від мене — і більше не відповідає мені ні через пророків, ні у снах. Тому покликав я тебе, щоб ти сказав мені, що маю робити».

16І сказав Самуїл: «Навіщо ж ти питаєш мене, коли БОГ відвернувся від тебе і став твоїм супротивником?

17БОГ зробив те, що було передречено через мене: БОГ вирвав царство з твоїх рук і віддав його ближньому твоєму, Давидові,

18за те, що ти не послухався БОГА і не звершив [Божого] гніву над амаликитянами. Ось чому БОГ учинив це з тобою сьогодні.

19До того ж, БОГ віддасть ізраїльтян, які з тобою, до рук філистимлян. Завтра ти і твої сини будете зі мною; і військо ізраїльське БОГ також віддасть до рук філистимлян».

20Тієї ж миті Саул упав усім тілом на землю, нажаханий словами Самуїла. До того ж, сили не було в ньому, бо він нічого не їв цілий день і цілу ніч.

21Підійшла жінка до Савла і, бачачи, як вельми він стривожений, промовила до нього: «Раба твоя послухала тебе; я поклала життя своє в руки свої і зважила на прохання, з яким ти звернувся до мене.

22Тож послухай тепер і ти мене: дозволь мені поставити перед тобою трохи їжі. Попоїж, і матимеш силу, щоби рушити в путь свою».

23Він відмовився, мовивши: «Не буду їсти». Але коли наближені його разом із жінкою наполягли, він послухав їх; він підвівся з землі й сів на ложе.

24Було ж у домі в жінки годоване теля; вона поспіхом заколола його, взяла борошна, замісила і спекла опрісноків.

25Вона поставила це перед Савлом та його наближеними, і вони їли. Потім підвелися й пішли тієї ж ночі.