ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 15 · Непослух Саула

1Самуїл сказав Саулові: «Я той, кого БОГ послав помазати тебе царем над Ізраїлем — Божим народом. Тому послухай повеління БОГА!

2«Так сказав БОГ Воїнств: Я вимагаю розплати за те, що Амалик учинив Ізраїлеві, за напад, який він учинив на них на дорозі, на їхньому шляху з Єгипту.

3Тепер іди, врази Амалика і піддай закляттю все, що належить йому. Не щади нікого, але вбий однаково чоловіків і жінок, немовлят і грудних дітей, волів і овець, верблюдів і віслюків!»

4Саул зібрав військо і порахував їх у Телаїмі: двісті тисяч піших і десять тисяч війська Юди.

5Тоді Саул дійшов аж до міста Амалика і ліг у засідку в долині річки.

6І сказав Саул кеніям: «Ідіть, відійдіть негайно з-поміж амаликитян, щоб я не знищив вас разом із ними; адже ви виявили доброту до всіх ізраїльтян, коли вони виходили з Єгипту». І відійшли кенії з-поміж амаликитян.

7І вражав Саул Амалика від Хавіли аж до Шура, що поблизу Єгипту,

8і захопив Агага, царя Амалика, живим. А весь народ піддав закляттю, стративши вістрям меча;

9але Саул і військо пощадили Агага та найкраще з овець, волів, відгодованого, ягнят і всього іншого, що мало цінність. Вони не схотіли піддати це закляттю; піддали ж закляттю лише все дешеве й нікчемне.

10І надійшло слово БОГА до Самуїла:

11«Жалкую, що Я настановив Саула царем, бо він відвернувся від Мене і не виконав Моїх велінь». Самуїл був засмучений і взивав до БОГА всю ніч.

12Рано-вранці Самуїл пішов назустріч Саулові. Самуїлові повідомили: «Саул прийшов до Кармела, де поставив собі пам’ятник; потім вирушив і зійшов до Ґілґала».

13Коли Самуїл прийшов до Саула, Саул сказав йому: «Благословенний ти у БОГА! Я виконав веління БОГА».

14«Що ж це тоді, — запитав Самуїл, — за мекання овець у моїх вухах і мукання волів, яке я чую?»

15Саул відповів: «Їх привели від амаликитян, бо військо пощадило найкращих з овець та волів для жертвоприношення ВІЧНОМУ, твоєму Богові. А решту ми піддали закляттю».

16Самуїл сказав Саулові: «Стій! Дозволь мені повідати тобі, що БОГ сказав мені минулої ночі!» «Говори», — відповів той.

17І сказав Самуїл: «Хоч ти й малий у власних очах, але ти — глава колін Ізраїля. БОГ помазав тебе царем над Ізраїлем,

18і БОГ послав тебе в дорогу, сказавши: “Іди й піддай закляттю грішних амаликитян; воюй проти них, доки не винищиш їх”.

19Чому ж ти не послухався БОГА й кинувся на здобич наперекір волі БОГА?»

20Саул сказав Самуїлові: «Але ж я послухався БОГА! Я виконав місію, на яку послав мене БОГ: я захопив Аґаґа, царя Амалика, а Амалика піддав закляттю,

21військо ж узяло зі здобичі овець і волів — найкраще з того, що підлягало закляттю, — щоб принести в жертву ВІЧНОМУ, твоєму Богові, у Ґілґалі».

22Але Самуїл сказав: «Чи БОГ так само втішається цілопаленнями та жертвами, як послухом велінню БОГА? Воістину, послух ліпший за жертву, покірність — за жир баранів».

23Бо бунт — як гріх ворожбитства, а непокірність — як беззаконня ідолів віщування. Оскільки ти відкинув веління БОГА, [Бог] відкинув тебе як царя».

24Саул сказав Самуїлу: «Я згрішив, переступивши веління БОГА та твої накази; бо я злякався війська і поступився йому.

25Благаю, прости мій гріх і повернися зі мною, і я низько вклонюся БОГУ».

26Але Самуїл сказав Саулу: «Я не повернуся з тобою; бо ти відкинув веління БОГА, і БОГ відкинув тебе як царя над Ізраїлем».

27Коли Самуїл повернувся, щоб піти, Саул схопився за полу його плаща, і вона відірвалася.

28І сказав йому Самуїл: «БОГ відірвав сьогодні царювання над Ізраїлем від тебе і дав його іншому, хто достойніший за тебе.

29До того ж, Слава Ізраїлю не каже неправди і не розкаюється, бо [Бог] не людина, щоб розкаюватися».

30Але [Саул] благав: «Я згрішив. Благаю, вшануй мене перед старійшинами мого народу та перед Ізраїлем, і повернися зі мною, щоб я міг низько вклонитися ВІЧНОМУ, твоєму Богові».

31Тоді Самуїл пішов услід за Саулом, і Саул низько вклонився БОГУ.

32Самуїл сказав: «Приведіть до мене Агага, царя Амалика». Агаг підійшов до нього непевною ходою;, «хитатися»; пор. Септуагінта. і сказав Агаг: «О, гірка смерть уже близько!»

33Самуїл сказав: «Як меч твій позбавляв жінок дітей, Так нехай серед жінок буде позбавлена дітей мати твоя». І розрубав Самуїл Агага перед БОГОМ у Гілгалі.

34Тоді Самуїл вирушив до Рами, а Саул піднявся до свого дому в Гів'аті Сауловій.

35Самуїл більше ніколи не бачив Саула аж до дня смерти своєї. Але Самуїл сумував за Саулом, бо БОГ пошкодував, що настановив Саула царем над Ізраїлем.