ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 10 · Самуїл помазує Саула

1Самуїл узяв посудину з оливою і вилив на голову Саула, і поцілував його, та й сказав: «БОГ цим помазує тебе володарем над цим народом — Його власним.

2Коли ти підеш сьогодні від мене, то зустрінеш двох чоловіків біля гробу Рахилі в землях Веніямина, у Целцасі, і вони скажуть тобі, що ослиці, яких ти шукав, уже знайшлися, а батько твій облишив турботу про ослиць і журиться за тобою, промовляючи: “Що ж мені вдіяти ради сина мого?”

3І підеш ти звідти далі вперед, аж прийдеш до дуба Фаворського, і зустрінуть тебе там троє чоловіків, що йдуть на прощу до Бога у Ветил: один нестиме троє козенят, другий нестиме три хлібини, а третій нестиме глек вина.

4Вони привітають тебе і дадуть тобі два хліби, які ти маєш узяти з їхніх рук.

5Потому ти прийдеш на Пагорб Божий, де стоять філистимські намісники. І буде, як увійдеш там у місто, зустрінеш громаду пророків, що сходитимуть зі святилища, а перед ними лютні, бубни, сопілки та арфи, і самі вони промовлятимуть в екстазі.

6Тоді дух БОГА охопить тебе, і ти пророкуватимеш в екстазі разом із ними, і станеш іншою людиною.

7І коли збудуться з тобою ці ознаки, чини все, до чого знайдеться рука твоя, бо Бог із тобою.

8Після того зійдеш поперед мене до Гілґалу, і ось я зійду до тебе, щоб принести цілопалення та скласти мирні жертви. Сім днів чекай, доки я не прийду до тебе й не сповіщу тобі, що маєш чинити».

9Коли [Саул] обернувся, щоб піти від Самуїла, Бог дав йому інше серце; і всі ті знамення справдилися того самого дня.

10І коли вони прийшли туди, до Пагорба, він побачив гурт пророків, що йшов йому назустріч. Тоді дух Божий охопив його, і він говорив у нестямі серед них.

11Коли всі, хто знав його раніше, побачили, як він говорить у нестямі разом із пророками, люди казали один одному: «Що сталося із сином Кіша?) з…» є зневажливим; пор. 20.27, 30, 31; Іс. 7.4. Невже і Саул серед пророків?»

12Але інший чоловік звідти озвався й сказав: «А хто їхні батьки?» Так виникла приказка: «Невже і Саул серед пророків?»

13І коли він перестав говорити в нестямі, він увійшов до святилища.

14Дядько Саула спитав його та його слугу: «Куди ви ходили?» «Шукати ослиць, — відповів той. — А коли побачили, що їх немає, ми пішли до Самуїла».

15«Скажи-но мені, — мовив дядько Саула, — що сказав вам Самуїл?»

16Саул відповів своєму дядькові: «Він лише сказав нам, що ослиці знайшлися». Але про те, що Самуїл говорив щодо царства, він йому нічого не розповів.

17Самуїл скликав народ до БОГА в Міцпу

18і сказав їм: «Так говорить ВІЧНИЙ, Бог Ізраїля: „Я вивів Ізраїля з Єгипту і визволив вас із рук єгиптян та з усіх царств, що гнобили вас“.

19Але нині ви знехтували вашим Богом, Який визволяв вас від усіх ваших бід і напастей. Бо ви сказали: „Ні, постав над нами царя!“ Тож тепер постаньте перед БОГОМ за вашими племенами та родами».

20Самуїл підвів кожне з колін Ізраїля, і жереб указав на коліно Веніямина.

21Тоді Самуїл підвів коліно Веніямина за його родами, і вказано було на рід матрійців; а потому вказано було на Саула, сина Кіша. Та коли шукали його, не знайшли його.

22І спитали вони в БОГА знову: «Чи приходив сюди ще хтось?» І відповів БОГ: «Так; він ховається серед обозу».

23Тож побігли вони і привели його звідти; і коли він став серед народу, він був на голову вищий за весь народ.

24І сказав Самуїл до народу: «Чи бачите того, кого вибрав БОГ? Немає подібного до нього серед усього народу». І вигукнув увесь народ, кричачи: «Хай живе цар!»

25Самуїл виклав народові закони царства і записав їх у сувій, який поклав перед БОГОМ. Потім Самуїл відпустив народ назад до їхніх домівок.

26Саул також пішов додому до Ґіви, у супроводі доблесних мужів як еквівалент bene ḥayil, як читається в Септуаґінті та 4QSamᵃ., чиїх сердець торкнувся Бог.

27Але деякі негідники сказали: «Як цей чоловік може врятувати нас?» Тож зневажили вони його і не принесли йому дару. Проте він удав, ніби не помічає.