ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 9 · Заповіт веселки

1І поблагословив Бог Ноя та синів його, і сказав їм: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю.

2І страх перед вами, і ляк перед вами буде на кожній звірині земній і на кожному птахові небесному — на всьому, чим кишить земля, — і на всіх рибах морських; у ваші руки віддані вони.

3Кожне створіння, що живе, буде вам на їжу; як зелену траву, даю Я вам усе це.

4Тільки м’яса з його життєвою кров’ю в ньому не їжте.

5Але й за вашу власну кров життя Я вимагатиму відплати: Я вимагатиму її від кожної звірини; і від людства також вимагатиму Я відплати за життя людське, від кожного за ближнього свого!

6Хто проллє кров людську,Людиною [проллється] кров його;Бо на образ БожийБуло створено людство.

7Ви ж плодіться й розмножуйтеся; кишіть на землі та примножуйтеся на ній».

8І сказав Бог Ноєві та синам його з ним:

9«Ось Я укладаю Мій завіт із вами та з вашим майбутнім потомством,

10і з кожною живою істотою, що з вами, — птаством, худобою і кожним диким звіром також, — з усіма, що вийшли з ковчега, з кожною живою істотою на землі.

11І підтверджу Я Мій завіт із вами: ніколи більше не буде знищене всяке тіло водами потопу, і ніколи більше не буде потопу, щоби руйнувати землю».

12І сказав Бог: «Це знак, що Я кладу для завіту між Мною і вами, та кожною живою істотою, що з вами, для всіх прийдешніх родів.

13Я поклав Мою веселку в хмарах, і вона буде знаком завіту між Мною та землею.

14І коли Я наведу хмари над землею, і з’явиться веселка в хмарах,

15Я згадаю Мій завіт між Мною та вами і кожною живою істотою серед усякої плоті, так що води ніколи більше не стануть потопом, аби винищити всяку плоть.

16Коли веселка буде в хмарах, Я побачу її і згадаю вічний заповіт між Богом і всіма живими істотами, усякою плоттю, що на землі.

17«Це», — сказав Бог Ною, — «буде знаком заповіту, що Я встановив між Мною та всією плоттю, що на землі».

18Сини Ноя, які вийшли з ковчега, були Сим, Хам і Яфет — причому Хам був батьком Ханаана.

19Ці троє були синами Ноя, і від них розгалузився весь світ.

20Ной, оброблювач ґрунту, першим насадив виноградник.

21Він напився вина й сп'янів, і оголився всередині свого намету.

22Хам, батько Ханаана, побачив наготу свого батька і розповів двом своїм братам знадвору.

23Але Сим і Яфет узяли полотно, поклали його собі обом на плечі і, йдучи задки, покрили наготу свого батька; їхні обличчя були обернені в інший бік, так що вони не бачили наготи свого батька.

24Коли Ной прокинувся від свого вина і дізнався, що вчинив із ним його наймолодший син,

25він сказав: «Проклятий Ханаан; Найнижчим із рабів Буде він братам своїм».

26І він сказав: «Благословенний ВІЧНИЙ, Бог Сима; Нехай Ханаан буде рабом їм.

27Нехай Бог розширить, гра слів із євр. єфет «Яфет». Яфета, І нехай оселиться він у наметах Сима; І нехай Ханаан буде рабом їм».

28Ной жив після Потопу 350 років.

29І всіх днів Ноя стало 950 років; тоді він помер.