ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 7 · Великий потоп

1І сказав БОГ до Ноя: «Увійди до ковчега ти і весь дім твій, бо лише тебе побачив Я праведним переді Мною в цьому роді.

2З усякої чистої тварини візьми по сім пар, самця та самицю його, а з тварини, яка не є чистою, по двоє, самця та самицю його;

3також із птахів небесних по сім пар, самця та самицю, щоб зберегти насіння живим по всій землі.

4Бо ще через сім днів Я пошлю дощ на землю, на сорок днів і сорок ночей, і винищу з лиця землі все суще, що Я створив».

5І вчинив Ной усе так, як наказав йому БОГ.

6Ноєві ж було шістсот літ, коли надійшов Потоп, води на землю.

7І ввійшов Ной, і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним до ковчега перед водами Потопу.

8Із чистих тварин, і з тварин, що не чисті, і з птахів, і з усього, що плазує по землі,

9по двоє, самець і самиця, прийшли до Ноя у ковчег, як Бог наказав Ноєві.

10І на сьомий день води Потопу зійшли на землю.

11Шістсотого року життя Ноєвого, другого місяця, сімнадцятого дня місяця, того дня Усі джерела великої безодні розверзлися, І розчинилися безодні небесні.

12(І падав дощ на землю сорок днів і сорок ночей.)

13Того самого дня увійшли до ковчега Ной і Ноєві сини: Сим, Хам та Яфет, і дружина Ноєва, і три дружини його синів із ними —

14вони та всякий звір за родом своїм, і всяка худоба за родом своїм, і всяка істота, що плазує по землі, за родом своїм, і все птаство за родом своїм, усякий птах, усе крилате.

15І прийшли вони до Ноя до ковчега, по двоє з усякого тіла, в якому був подих життя.

16І ті, що входили, самець і самиця з усякого тіла прийшли, як наказав йому Бог. І ГОСПОДЬ зачинив за ним.

17І тривав Потоп сорок днів на землі, і води прибували й підняли ковчег, і він піднісся над землею.

18І підіймалися води та вельми множилися на землі, і ковчег плавав по водах.

19І коли води піднялися ще дужче на землі, усі найвищі гори всюди під небом покрилися.

20На п'ятнадцять ліктів вище піднялися води, і вкрилися гори.

21І загинуло всяке тіло, що рухалося на землі, — птаство, худоба, звірина й усе живе, що роїлося на землі, і все людство.

22Усе, в чиїх ніздрях був бодай подих життя, усе, що було на суходолі, померло.

23Усе суще на землі було стерто — люди, худоба, плазуни й птаство небесне; вони були винищені з землі. Залишився тільки Ной і ті, що були з ним у ковчезі.

24І коли води стояли високо над землею сто і п'ятдесят днів,