ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 6 · Зіпсуття на землі
машинний переклад: ця традиція ще не має опублікованого перекладу вашою мовою
1Коли людство почало множитися на землі, і народилися їм дочки,
2божественні істоти побачили, якими гарними були людські жінки, і брали собі за дружин тих, котрі їм подобалися.—
3БОГ сказав: «Не перебуватиме Мій дух у людині вічно, оскільки вона також плоть; нехай же дні, призначені їй, будуть сто двадцять років».—
4У ті дні, а також і після, були на землі велетні-нефіліми — коли божественні істоти сходилися з людськими жінками, і ті народжували їм нащадків. То були герої давнини, мужі славетні.
5БОГ побачив, яке велике було зло людське на землі, — як усякий намір, виплеканий людським розумом, був лише злом повсякчас.
6І пожалкував БОГ, що створив людство на землі. І зі скорботним серцем
7БОГ сказав: «Зітру з лиця землі людину, яку Я створив, — людей разом із тваринами, плазунами та птахами небесними; бо жакую, що Я створив їх».
8Але Ной знайшов благодать в очах БОГА.
9Це родовід Ноя.— Ной був праведним чоловіком; непорочним був він у своєму роді; Ной ходив із Богом.—
10Ной породив трьох синів: Сима, Хама та Яфета.
11Земля розбестилася перед Богом; земля наповнилася беззаконням.
12Коли Бог побачив, яка розбещена земля, бо кожна плоть спотворила путь свою на землі,
13Бог сказав Ноєві: «Я вирішив покласти край усякій плоті, бо земля сповнилася беззаконням через них: Я винищу їх разом із землею.
14Зроби собі ковчег із дерева ґофер; зроби ковчег із відділеннями і покрий його смолою зсередини та ззовні».
15І ось як ти зробиш його: довжина ковчега — триста ліктів, ширина його — п'ятдесят ліктів, а висота його — тридцять ліктів.
16Зроби отвір для світла в ковчезі, і зведи його в лікоть зверху. Вхід до ковчега помісти збоку його; зроби в ньому нижній, другий і третій яруси.
17«Щодо Мене, ось Я наводжу Потоп — води на землю — щоб винищити з-під неба всяке тіло, в якому є подих життя; все, що на землі, загине.
18Але з тобою Я складу Мій завіт, і ти ввійдеш до ковчега: ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх із тобою.
19І з усього живого, з усякого тіла, по двоє з кожного введеш до ковчега, щоб зберегти живими з собою; самець і самиця будуть вони.
20З птахів за родом їхнім, із худоби за родом її, з усякого земного плазуна за родом його — по двоє з кожного прийдуть до тебе, щоб зостатися живими.
21Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе, і буде вона їжею для тебе і для них».
22І зробив Ной так; усе, як наказав йому Бог, так він і зробив.
WEBREATH · 11:11
«Let every thing that hath breath praise the LORD» — Psalm 150:6
Breath is one for all: everyone lives by it, whoever they are and whatever they believe. Every day at 11:11 local time people stop for sixty seconds, breathe, and thank GOD for the breath — each in their own words, each within themselves. In that minute we are One Breath.
WEBREATH — the Minute at 11:11, your own local time — we are One Breath