ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 39 · Йосип і дружина Потіфара

1Коли Йосифа було зведено до Єгипту, Потіфар, придворний фараона та його начальник варти — єгиптянин, — купив його в ізмаїльтян, які привели його туди.

2БОГ був із Йосифом, і він був чоловіком успішним; і перебував він у домі свого пана, єгиптянина.

3І коли побачив його пан, що БОГ був із ним і що БОГ дарував успіх усьому, за що той брався,

4він уподобав Йосифа. Він зробив його своїм особистим слугою та поставив його над своїм домом, віддавши до рук його все, чим володів.

5І відтоді, як єгиптянин поставив його над домом своїм і над усім, що мав, БОГ благословив його дім заради Йосифа, так що благословення БОГА було на всьому, чим він володів, у домі й поза домом.

6Він залишив усе, що мав, у руках Йосифа і при ньому не дбав ні про що, окрім їжі, яку споживав. А Йосиф був гарної статури та вродливий з лиця.

7По деякім часі дружина його пана звела очі свої на Йосифа й сказала: «Лягай зі мною».

8Та він відмовився. Він сказав дружині свого пана: «Поглянь, зі мною тут мій пан не думає ні про що в цьому домі, і все, чим володіє, він віддав до рук моїх.

9Він не має в цьому домі більшої влади, ніж я, і не заборонив мені нічого, крім тебе самої, бо ти дружина його. Як же можу я вчинити це превелике зло й згрішити перед Богом?»

10І хоч як вона вмовляла Йосифа день у день, він не поступився її проханню лягти біля неї, бути з нею.

11Одного ж такого дня увійшов він до дому робити свою справу, а нікого з людей дому всередині не було,

12вона схопила його за одежу його й сказала: «Ляж зі мною!» Але він лишив свою одежу в її руці, вирвався й утік надвір.

13Коли ж вона побачила, що він полишив її в її руці та втік надвір,

14вона покликала своїх слуг і сказала їм: «Погляньте, привів він нам єврея, щоб глумитися з нас! Цей прийшов лягти зі мною, але я закричала на повен голос.

15І коли він почув, що я кричу щосили, то полишив свою одежу коло мене, вирвався й утік надвір».

16І тримала вона його одежу біля себе, аж доки не прийшов його пан додому.

17Тоді переповіла вона йому ту саму оповідь, промовляючи: «Єврейський раб, якого ти привів до нашого дому, прийшов до мене, щоб глумитися з мене;

18але коли я закричала щосили, він полишив свою одежу коло мене і втік надвір».

19Коли ж його пан почув слова, що розповіла йому дружина його, промовляючи: «Ось так і так учинив зі мною твій раб», то спалахнув він гнівом.

20Тож пан Йосипа звелів кинути його до в'язниці, де утримували царських в'язнів. Та навіть поки перебував він там, у в'язниці,

21БОГ був із Йосипом — виявляючи до нього милість і схиляючи начальника в'язниці прихильно до нього.

22Начальник в'язниці доручив опіці Йосипа всіх ув'язнених, які були в тій в'язниці, і все, що там чинилося, звершував він.

23Начальник в'язниці не доглядав ні за чим із того, що було під опікою Йосипа, бо БОГ був із ним, і все, що він робив, БОГ чинив успішним.