ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 38 · Юда і Тамар

1Того часу Юда відійшов від братів своїх і розкинув намет біля одного чоловіка адулламця, на ім’я Хіра.

2Побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, на ім’я Шуа, узяв її за дружину й увійшов до неї.

3Вона зачала й народила сина, і він назвав його Ер.

4Вона знову зачала й народила сина, і назвала його Онан.

5І ще раз народила вона сина, і назвала його Шела; він же був у Хезібі, коли вона народила його.

6І взяв Юда дружину для Ера, свого первістка; ім’я ж її було Тамар.

7Але Ер, первісток Юди, був неугодний БОГОВІ, і БОГ позбавив його життя.

8Тоді сказав Юда Онанові: «Увійди до дружини брата свого, виконай щодо неї обов’язок дівера й дай потомство братові своєму».

9Та Онан, знаючи, що потомство не вважатиметься його, марнував [сім’я]; досл. «псував [його] додолу», щоразу, як сходився з дружиною брата свого, аби не дати потомства для брата свого.

10Те, що він робив, було неугодно БОГОВІ, і Він позбавив життя також і його.

11Тоді Юда сказав своїй невістці Тамарі: «Залишайся вдовою в домі батька твого, доки не підросте син мій Шела», — бо подумав: «Щоб не помер і він, подібно до братів своїх». І пішла Тамар, і жила в домі батька свого.

12Минуло багато часу, і померла дочка Шуа, дружина Юди. Коли ж минула жалоба, пішов Юда до Тімни до стрижіїв своїх овець, разом із приятелем своїм Хірою, адулламцем.

13І сповістили Тамару, сказавши: «Ось твій свекор іде до Тімни на стрижку овець».

14Тож зняла вона з себе вбрання свого вдівства, покрила обличчя своє покривалом і, огорнувшись, сіла біля входу до Енаїму, що на дорозі до Тімни; бо бачила, що Шела виріс, а її не віддали йому за дружину.

15Коли Юда побачив її, він сприйняв її за блудницю; бо вона закрила своє обличчя.

16Тож збочив він до неї при дорозі й сказав: «Ось, дозволь мені переспати з тобою» — бо він не знав, що вона його невістка. «Що, — запитала вона, — ти заплатиш за те, щоб переспати зі мною?»

17Він відповів: «Я пришлю козеня з моєї отари». Але вона сказала: «Ти маєш залишити заставу, доки не пришлеш його».

18І він сказав: «Яку заставу мені дати тобі?» Вона відповіла: «Твою печатку і шнурок, та палицю, що ти несеш». Тож він дав їх їй і переспав із нею, і вона зачала від нього.

19Потім вона пішла своїм шляхом. Вона зняла покривало своє і знову одягла вбрання свого вдівства.

20Юда послав козеня через свого приятеля адулламітянина, щоб викупити заставу в тієї жінки; але він не зміг знайти її.

21Він запитав місцевих жителів: «Де ота “прислужниця”, непевне. На відміну від інших “культова повія”. Трад. “блудниця”. та, що в Енаїмі, при дорозі?» Але вони сказали: «Не було тут ніякої “прислужниці”».

22Тож він повернувся до Юди й сказав: «Я не зміг знайти її; до того ж, місцеві жителі сказали: Не було тут ніякої “прислужниці”».

23Юда сказав: «Нехай вона залишить їх собі, щоб нам не стати посміховиськом. Я ж бо посилав їй це козеня, але ти не знайшов її».

24Десь через три місяці сповістили Юду: «Невістка твоя Тамар блудувала; і ось вона вагітна від блуду». І сказав Юда: «Виведіть її, і нехай спалена буде!»

25Коли її виводили, вона послала сказати своєму свекрові: «Від чоловіка, якому це належить, я вагітна». І додала: «Розпізнай-но: чиї це печатка, шнур і палиця?»

26Юда впізнав їх і сказав: «Вона праведніша за мене, оскільки я не віддав її за сина мого Шелу». І він більше не пізнавав її.

27Коли настав час їй родити, ось — близнята в утробі її!

28І сталося під час пологів її, одне вистромило руку, і повитуха прив'язала до тієї руки багряну нитку, знаменуючи: «Цей вийшов перший».

29Але саме тоді воно втягнуло руку свою, і вийшов брат його; і вона сказала: «Який пролом, пов'язаний із „Перец“, учинив ти собі!» Тож назвали його Перец.

30Потім вийшов брат його, на руці якого була багряна нитка; і назвали його Зерах.