ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 35 · Яків повертається до Бетеля

1І сказав Бог до Якова: «Встань, зійди до Бетелю і залишайся там; і споруди там жертовник Богові, Який явився тобі, коли ти втікав від твого брата Ісава».

2Тоді сказав Яків до свого дому та до всіх, хто був із ним: «Відкиньте чужих богів, що серед вас, очистьтеся і змініть свій одяг.

3Ходімо, зійдімо до Бетелю, і я збудую там жертовник Богові, Який озвався до мене в день моєї скорботи і Який був зі мною скрізь, куди б я не ходив».

4І віддали вони Якову всіх чужих богів, які мали, і сережки, що були в їхніх вухах, і закопав їх Яків під теребінтом, що поблизу Сихема.

5Коли вони вирушили, жах від Бога охопив довколишні міста, так що вони не переслідували синів Якова.

6Так прийшов Яків до Луза — тобто Бетелю, — що в землі Ханаанській, він і всі люди, що були з ним.

7Там спорудив він жертовник і назвав це місце Ел-Бетель, бо саме там Бог явився йому, коли він утікав від свого брата.

8І померла Девора, годувальниця Ревеки, і була похована під дубом нижче Бетелю; і названо його Аллон-Бахут.

9І явився Бог знову Якову після прибуття його з Паддан-Арама. Бог благословив його,

10сказавши йому: «Ти, чиє ім'я Яків, Не називатимешся більше Яковом, Але Ізраїль буде ім'ям твоїм». Так він був названий Ізраїлем.

11І сказав йому Бог: «Я — Ел-Шаддай. Будь плідним і множся; Народ, ба навіть собор народів, Постане від тебе. Царі вийдуть із твоїх чересел.

12Землю, яку Я призначив Авраамові та Ісаакові, Я призначаю тобі; І потомству твоєму майбутньому Призначу Я цю землю».

13І відійшов від нього Бог на тому місці, де промовляв до нього;

14і поставив Яків пам’ятника на тому місці, де Він промовляв до нього, пам’ятника кам’яного, і вилив на нього ливне жертовне, і налив на нього оливи.

15І дав Яків тому місцю, де Бог говорив із ним, ім'я Бет-Ел.

16І вирушили вони з Бет-Елу; а коли залишалася ще деяка відстань до Ефрати, Рахіль почала родити, і пологи її були важкими.

17І сталося, коли пологи її були найтяжчими, повитуха сказала їй: «Не бійся, бо це ще один син для тебе».

18Та коли вона випускала останній подих — бо помирала, — назвала ім'я йому Бен-Оні; проте батько назвав його Веніамин.

19Так померла Рахіль. І була похована на дорозі до Ефрати — тепер це Віфлеєм.

20Над її могилою Яків поставив пам'ятника; це пам'ятник на могилі Рахілі аж до цього дня.

21І рушив Ізраїль далі, і розіпнув намет свій поза Міґдал-Едером.

22І сталося, коли Ізраїль перебував у тій землі, пішов Рувим і ліг із Білгою, наложницею свого батька; і дізнався Ізраїль.А синів Якова було дванадцятеро.

23Сини Лії: Рувим — первісток Якова, — Симеон, Левій, Юда, Іссахар і Завулон.

24Сини Рахілі: Йосип і Веніамин.

25Сини Білги, служниці Рахілі: Дан і Нефталі.

26І сини Зілпи, служниці Лії: Ґад і Ашер. Це сини Якова, які народилися в нього в Паддан-Арамі.

27І прибув Яків до свого батька Ісаака в Мамре, до Кир'ят-Арби — тепер це Хеврон, — де мандрівниками перебували Авраам та Ісаак.

28І було Ісаакові сто й вісімдесят літ,

29коли випустив він останній подих і помер. І прилучився він до рідні своєї, у глибокій старості; і поховали його сини його Ісав та Яків.