ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 34 · Збезчещення Діни

1І вийшла Діна, дочка, яку Лія народила Якову, навідати дочок того краю.

2Сихем, син Емора гівеянина, князя тієї землі, побачив її, і взяв її, і ліг із нею, і збезчестив її.

3Бувши міцно прихиленим до Діни, дочки Якова, і закоханий у дівчину, він промовляв до дівчини ніжно.

4І сказав Сихем своєму батькові Емору: «Візьми мені цю дівчину за дружину».

5Яків почув, що той споганив його дочку Діну; але оскільки сини його були з худобою в полі, Яків мовчав, доки вони не прийшли додому.

6Тоді Емор, батько Сихема, вийшов до Якова, щоб поговорити з ним.

7Тим часом сини Якова, почувши цю звістку, повернулися з поля. Вони були приголомшені й дуже розгнівані, бо він учинив безчестя в Ізраїлі, лігши з дочкою Якова, — чого не мало бути вчинено.

8І промовляв Емор до них, кажучи: «Мій син Сихем прагне вашої дочки. Будь ласка, дайте її йому за дружину.

9Породичайтеся з нами: віддавайте ваших дочок за нас, і беріть собі наших дочок:

10Ви житимете серед нас, і земля буде відкрита перед вами; оселяйтеся, пересувайтеся й набувайте володіння в ній».

11Тоді Сихем сказав її батькові та братам: «Зробіть мені цю ласку, і я дам усе, що ви скажете мені.

12Призначте мені хоч як високий викуп за наречену, а також дари, і я дам, що скажете мені; тільки дайте мені дівчину за дружину».

13Сини Якова відповіли Сихемові та його батькові Емору — промовляючи з лукавством, бо він споганив їхню сестру Діну, —

14і сказали їм: «Не можемо ми вчинити цієї речі, віддати нашу сестру чоловікові, який є необрізаним, бо це ганьба для нас».

15Тільки на цій умові згодимося ми з вами: якщо станете ви як ми в тому, що кожен чоловік серед вас буде обрізаний.

16Тоді ми віддаватимемо дочок наших вам і братимемо дочок ваших собі; і житимемо серед вас, і станемо як один рід.

17Якщо ж не послухаєте ви нас і не будете обрізані, то ми візьмемо дочку нашу й підемо».

18І сподобалися слова їхні Еморові та синові Еморовому Сихемові.

19І не забарився юнак учинити це, бо бажав він дочки Яковової. А він був найповажніший у домі батька свого.

20Тож прийшли Емор та син його Сихем на площу свого міста і промовили до людей свого міста, кажучи:

21«Ці люди мирні з нами; нехай вони оселяться в краю та ходять по ньому, бо земля доволі простора для них; ми братимемо дочок їхніх собі за дружин і віддаватимемо наших дочок їм.

22Але тільки на цій умові згодяться вони з нами жити серед нас і бути як один рід: якщо кожен чоловік серед нас буде обрізаний, як обрізані вони.

23Худоба їхня, і маєток їхній, і вся інша звірина їхня чи не нашими будуть, коли тільки згодимося ми на їхні умови, щоб вони оселилися серед нас?».

24І послухали Емора та сина його Сихема всі жителі міста його, і кожен чоловік, усі жителі міста його, були обрізані.

25І сталося третього дня, коли були вони в болях, два сини Яковові, Симеон та Левій, брати Дінині, узяли кожен меча свого, безборонно прийшли на місто й повбивали всіх чоловіків.

26Вони віддали мечу Емора та сина його Сихема, забрали Діну з дому Сихемового й пішли геть.

27Інші сини Якова прийшли на вбитих і пограбували місто, бо їхню сестру було збезчещено.

28Вони захопили їхні отари, і череди, і ослів їхніх, усе, що було всередині міста і поза ним;

29усе багатство їхнє, усіх дітей їхніх і жінок їхніх, усе, що було в домах, забрали вони в полон і на здобич.

30І сказав Яків до Симеона та Левія: «Ви накликали біду на мене, зробивши мене ненависним серед мешканців цього краю, ханаанеїв і перизеїв; людей у мене мало, тож якщо вони об'єднаються проти мене й нападуть на мене, я і дім мій будемо знищені».

31Та вони відповіли: «Хіба ж годиться поводитися з нашою сестрою, як із блудницею?»