ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 26 · Божа обітниця Ісаакові

1І настав голод у краї — окрім колишнього голоду, що стався за днів Авраама, — і пішов Ісаак до Авімелеха, царя філістимського, до Ґерара.

2ГОСПОДЬ явився йому і сказав: «Не спускайся до Єгипту; залишайся в землі, на яку Я вкажу тобі.

3Перебувай у цій землі, і Я буду з тобою та благословлю тебе; Я призначу всі ці землі тобі та твоїм нащадкам на сповнення клятви, якою Я присягав батькові твоєму Авраамові.

4Я вчиню нащадків твоїх численними, як зорі небесні, і віддам твоїм нащадкам усі ці землі, так що всі народи землі благословлятимуться твоїми нащадками —

5за те, що Авраам послухався Мене і дотримувався Мого веління: Моїх заповідей, Моїх законів та Моїх учень».

6І залишився Ісаак у Ґерарі.

7Коли тамтешні люди запитали його про його дружину, він сказав: «Вона моя сестра», бо боявся сказати «моя дружина», думаючи: «Тамтешні люди можуть убити мене через Ревеку, бо вона гарна собою».

8Коли минув деякий час, Авімелех, цар філістимський, визирнувши у вікно, побачив, як Ісаак пестить свою дружину Ревеку.

9Авімелех покликав Ісаака і сказав: «То вона ж твоя дружина! Чому ж ти сказав: „Вона моя сестра“?» І сказав йому Ісаак: «Бо я думав, що можу позбутися життя через неї».

10Авімелех сказав: «Що це ти вчинив нам! Хтось із людей міг би злягтися з твоєю дружиною, і ти навів би на нас провину».

11Тоді Авімелех наказав усьому народові, кажучи: «Кожен, хто торкнеться цього чоловіка чи його дружини, конче буде покараний смертю».

12І сіяв Ісаак у тій землі, і зібрав того ж року в стократ. ГОСПОДЬ благословив його,

13і ставав той чоловік усе багатшим, аж поки не став вельми заможним:

14він надбав отари овець, і стада великої худоби, і численну челядь, тож филистимляни заздрили йому.

15І всі криниці, які раби його батька викопали за днів його батька Авраама, филистимляни позасипали, заповнивши їх землею.

16І сказав Авімелех до Ісаака: «Іди геть від нас, бо ти став набагато більшим за нас».

17Тож Ісаак рушив звідти й отаборився в долині Ґерар, де й оселився.

18І знову відкопав Ісаак криниці, які викопали за днів його батька Авраама і які филистимляни засипали по смерті Авраама; і дав їм ті самі ймення, які дав їм його батько.

19Та коли раби Ісаака, копаючи в долині, знайшли там криницю джерельної води,

20пастухи Ґерару сперечалися з пастухами Ісаака, кажучи: «Вода наша!» І назвав він ту криницю Есек, бо вони ворогували з ним.

21І викопали вони іншу криницю, та сперечалися й за неї; тож він назвав її Сітна.

22Він рушив звідти і викопав ще одну криницю, і за неї не сперечалися; тож він назвав її Реховот, кажучи: «Тепер нарешті БОГ дав нам просторе місце, пов'язане з „Реховот“, щоб розмножитися на землі».

23Звідти він піднявся до Беер-Шеви.

24Тієї ночі явився йому БОГ і сказав: «Я Бог твого батька Авраама. Не бійся, бо Я з тобою, і благословлю тебе, і примножу потомство твоє заради Мого слуги Авраама».

25Тож збудував він там жертовник і прикликав БОГА на ім'я. І розіпнув Ісаак там свій намет, а його раби заходилися копати криницю.

26І прийшов до нього Авімелех із Ґерару, разом із Ахуззатом, радником своїм, та Фіхолом, начальником війська свого.

27І сказав їм Ісаак: «Чому ви прийшли до мене, коли ви ворогували зі мною і прогнали мене від себе?»

28І вони сказали: «Ми ясно побачили, що БОГ був із тобою, і подумали: нехай буде клятвений союз між обома нашими сторонами, між тобою і нами. Укладімо ж договір із тобою,

29що ти не заподієш нам зла, як і ми не кривдили тебе, а чинили з тобою тільки добре і відпустили тебе з миром. Віднині будь благословенний БОГОМ!»

30Тоді він улаштував їм бенкет, і вони їли та пили.

31Рано-вранці вони склали взаємні клятви. Тоді Ісаак відпустив їх, і вони відійшли від нього з миром.

32Того ж самого дня прийшли слуги Ісаака й розповіли йому про колодязь, який викопали, та сказали йому: «Ми знайшли воду!»

33І назвав він його Шіва; тому назва того міста — Беер-Шева і до цього дня.

34Коли Ісаву було сорок років, узяв він собі за дружину Юдит, дочку Беері-хета, та Басемат, дочку Елона-хета;

35і були вони джерелом гіркоти для Ісаака та Ревекки.