ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 25 · Авраам і Хеттура

1Авраам узяв іншу дружину, ім'я якої було Хеттура.

2Вона вродила йому Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха.

3Йокшан же породив Шеву та Дедана. Нащадками Дедана були Ашшурім, Летушім і Леуммім.

4Нащадками Мідіяна були Ефа, Ефер, Ханох, Абіда й Елдаа. Усі вони — нащадки Хеттури.

5І заповів Авраам усе, чим володів, Ісаакові;

6а синам наложниць Авраамових дав Авраам дари ще за свого життя і відіслав їх геть від свого сина Ісаака на схід, до землі Сходу.

7Ось увесь вік життя Авраамового, що прожив він: сто сімдесят і п'ять років.

8І віддав дух Авраам, померши в добрій старості, старий і насичений днями; і прилучився до свого роду.

9І поховали його сини його, Ісаак та Ізмаїл, у печері Махпела, на полі Ефрона, сина Цохара хетеянина, навпроти Мамре,

10на тім полі, що придбав Авраам у хетеїв; там поховано Авраама та Сару, дружину його.

11Після смерті Авраама поблагословив Бог сина його Ісаака. Й оселився Ісаак біля Беер-лахай-рої.

12Ось родовід Ізмаїла, сина Авраамового, якого народила Авраамові Агар єгиптянка, рабиня Сари.

13І ось імена синів Ізмаїла, за йменнями їхніми, за порядком народження їхнього: первісток Ізмаїла Невайот, Кедар, Адбеїл, Мібсам,

14Мішма, Дума, Масса,

15Хадад, Тема, Єтур, Нафіш і Кедма.

16Це сини Ізмаїла, і це їхні імена за їхніми поселеннями та за їхніми таборами: дванадцять вождів стількох же племен.—

17Ось роки життя Ізмаїла: сто тридцять сім років; потім він спочив і помер, і прилучився до свого роду.—

18Вони жили від Хавіли, біля Шуру, що поблизу Єгипту, аж до Ашшура; вони таборилися поруч з усім своїм родом.

19Ось родовід Ісака, сина Авраама. Авраам породив Ісака.

20Ісак мав сорок років, коли взяв собі за дружину Ревеку, дочку арамейця Бетуїла з Паддан-Арама, сестру арамейця Лавана.

21Ісак благав БОГА за свою дружину, бо вона була неплідною; і БОГ зглянувся на його благання, і дружина його Ревека зачала.

22Але діти билися в утробі її, і вона сказала: «Якщо так, то навіщо я існую?» І пішла вона запитати БОГА,

23і БОГ відповів їй: «Два народи в утробі твоїй, і два окремі народи вийдуть із твого тіла; один народ стане сильнішим за інший, і старший служитиме молодшому».

24Коли настав її час родити, ось — близнюки в утробі її.

25Перший вийшов рудий, увесь немов волосяний плащ; і назвали ім'я йому Ісав. «волосся».

26Потім вийшов брат його, тримаючись рукою за п'яту Ісава; і назвали ім'я йому Яків. «п'ята». Ісак мав шістдесят років, коли вони народилися.

27Коли хлопці підросли, став Ісав вправним мисливцем, людиною полів; а Яків став чоловіком тихим, що сидів у наметах.

28Ісак любив Ісава, бо смакувала йому дичина; Ревека ж любила Якова.

29Одного разу, коли Яків варив юшку, прийшов Ісав з поля, знеможений від голоду.

30І сказав Ісав до Якова: «Дай мені скоріш того червоного проковтнути, бо я знеможений від голоду» — тому й назвали його ім'я Едом. «червоний».

31Яків сказав: «Продай мені спершу своє первородство».

32І сказав Ісав: «Ось я при смерті, то нащо мені моє первородство?»

33Та Яків сказав: «Присягни мені спершу». І той присягнув йому, і продав своє первородство Якову.

34Тоді Яків дав Ісавові хліба та сочевичного варива; і він їв і пив, і встав та й пішов геть. Так зневажив Ісав первородство.