ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 22 · Жертвоприношення Ісаака

1Через деякий час потому Бог піддав Авраама випробуванню — сказавши йому: «Аврааме». Він відповів: «Ось я».

2«Візьми свого сина, свого улюбленого, Ісаака, якого ти любиш, і вирушай до землі Морія, і принеси його там у цілопалення на одній із висот, яку Я вкажу тобі».

3І встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла і взяв із собою двох своїх слуг та сина свого Ісаака. Він нарубав дров для цілопалення і вирушив до місця, про яке Бог сказав йому.

4На третій день звів Авраам погляд свій і побачив те місце здалеку.

5Тоді сказав Авраам своїм слугам: «Залишайтеся тут з ослом. А ми з хлопцем підемо он туди; ми поклонимося і повернемося до вас».

6Авраам узяв дрова для цілопалення й поклав їх на свого сина Ісаака. Сам же він узяв кресало і ніж; і рушили вони вдвох разом.

7Тоді Ісаак промовив до свого батька Авраама: «Батьку!» І той відповів: «Так, мій сину». І сказав він: «Ось кресало і дрова; але де ж вівця для цілопалення?»

8І сказав Авраам: «То Бог подбає про вівцю для цього цілопалення, мій сину». І рушили вони обоє далі разом.

9Вони прибули на місце, про яке Бог сказав йому. Авраам збудував там жертовник; виклав дрова; зв'язав свого сина Ісаака; поклав його на жертовник поверх дров.

10І підняв Авраам ніж, щоб заколоти свого сина.

11Тоді янгол БОГА покликав до нього з неба: «Аврааме! Аврааме!» І той відповів: «Ось я».

12«Не піднось руки твоєї на хлопця і не роби йому нічого. Бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога, оскільки не пошкодував для Мене сина твого, улюбленого твого».

13Коли Авраам звів очі, погляд його впав на за багатьма євр. рукоп. та стародавніми перекладами; у тексті ʼaḥar «позаду». барана, що заплутався в хащах рогами своїми. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на всепалення замість сина свого.

14І назвав Авраам те місце Адонай-їре, звідки й сьогоднішня приказка: «На горі БОГА є видіння.». Або «…є контакт»; пор. примітку до 12.7.

15І покликав ангел БОГА до Авраама вдруге з неба,

16і сказав: «Собою клянуся, говорить БОГ: Оскільки ти вчинив це і не пошкодував сина твого, улюбленого твого,

17Я зішлю Своє благословення на тебе і вчиню потомство твоє численним, мов зорі на небі і мов пісок на березі моря; і потомство твоє заволодіє брамами ворогів своїх.

18І благословлятимуться потомством твоїм усі народи землі за те, що ти послухався Мого повеління».

19Тоді Авраам повернувся до слуг своїх, і вони рушили разом до Беер-Шеви; і жив Авраам у Беер-Шеві.

20Через деякий час Авраамові сповістили: «Ось і Мілка народила синів братові твоєму Нахорові:

21Уца, первістка, і Вуза, брата його, і Кемуїла, батька Арама;

22і Кеседа, Хазо, Пілдаша, Їдлафа та Бетуїла», —

23Бетуїл же був батьком Ревеки. Цих вісьмох народила Мілка Нахорові, братові Авраама.

24А його наложниця, на ім’я Реума, також народила [синів] — Теваха, Ґахама й Тахаша — та [дочку,] Мааху.