ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 20 · Авраам, Сара та Авімелех

1Авраам вирушив звідти до краю Неґеву й оселився між Кадешем і Шуром. І перебував він як чужинець у Ґерарі,

2Авраам сказав про Сару, дружину свою: «Вона сестра моя». І цар ґерарський Авімелех звелів привести Сару до себе.

3Та прийшов Бог до Авімелеха в нічному сновидінні й сказав йому: «Ось ти помреш через жінку, яку взяв, бо вона — заміжня жінка».

4Авімелех же не наближався до неї. І сказав він: «О Владико мій, невже Ти погубиш людей, навіть невинних?

5Чи ж не сам він сказав мені: “Вона сестра моя”? І вона також сказала: “Він брат мій”. Коли я робив це, моє серце було непорочним, а мої руки — чистими».

6І сказав йому Бог уві сні: «Я знав, що ти зробив це з непорочним серцем, тому й утримав тебе від гріха проти Мене. Саме тому Я не дав тобі доторкнутися до неї.

7Тож тепер поверни жінку тому мужеві — бо він пророк, і помолиться за тебе, — щоб зберегти тобі життя. Якщо ж не повернеш її, знай, що неодмінно помреш — ти та всі, хто твої».

8Рано-вранці наступного дня Авімелех покликав слуг своїх і розповів їм про все, що сталося; і вони вельми злякалися.

9Тоді закликав Авімелех Авраама і сказав йому: «Що ти нам учинив? Чим завинив я, що ти навів на мене та на моє царство таку велику провину? Ти вчинив зі мною те, чого чинити не належало».

10«Якою ж, — запитав Авімелех в Авраама, — була твоя мета, коли ти чинив це діло?»

11«Я подумав, — сказав Авраам, — що напевно немає страху Божого на цьому місці, і вони вб’ють мене через мою дружину».

12Та й справді вона сестра моя, дочка батька мого, хоч і не дочка матері моєї; і стала вона мені дружиною.

13І сталося, коли Бог покликав мене блукати далеко від дому батька мого, сказав я їй: «Нехай це буде милість, яку ти вчиниш мені: хоч би до якого місця ми прийшли, кажи там про мене: Він мій брат».

14І взяв Авімелех овець та волів, і рабів та рабинь, і дав їх Авраамові; і повернув йому Сару, дружину його.

15І сказав Авімелех: «Ось земля моя перед тобою; оселяйся, де тобі завгодно».

16А Сарі він сказав: «Ось цим даю братові твоєму тисячу срібняків; це послужить тобі виправданням перед усіма, хто з тобою, і перед кожним ти очищена».

17І помолився Авраам Богові, і зцілив Бог Авімелеха, і дружину його, і рабинь його, так що вони знову народжували дітей;

18бо БОГ наглухо замкнув кожну утробу в домі Авімелеха через Сару, дружину Авраама.