ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 17 · Авраам — батько багатьох народів

1Коли Аврамові було дев’яносто дев’ять років, БОГ явився Аврамові й сказав йому: «Я — Ель Шаддай. Ходи Моїми шляхами і будь непорочним.

2Я укладу Мій завіт між Мною та тобою і зроблю тебе надзвичайно численним».

3Аврам упав долілиць; і Бог промовляв до нього далі:

4«Щодо Мене, ось Мій завіт із тобою: ти станеш батьком безлічі народів.

5І не називатимешся більше Аврамом, але ім’я твоє буде Авраам, бо Я зроблю тебе батьком безлічі народів.

6Я зроблю тебе надзвичайно плідним і виведу з тебе народи; і царі вийдуть із тебе.

7Я збережу Мій завіт між Мною та тобою і твоїм потомством після тебе як вічний завіт через усі роди, щоб бути Богом тобі й твоєму потомству після тебе.

8Я віддаю землю твоїх мандрів тобі і твоєму потомству після тебе, увесь край Ханаанський, у вічне володіння. І буду їм Богом».

9Бог сказав Авраамові далі: «Щодо тебе, то ти і твоє потомство після тебе через усі роди берегтимете Мій завіт.

10Ось такий завіт між Мною та тобою і твоїм потомством після тебе, якого ви повинні дотримуватися: нехай буде обрізаний у вас кожен чоловічої статі.

11Ви обріжете плоть крайньої плоті вашої, і це буде знаком завіту між Мною та вами.

12І в усіх поколіннях кожен чоловічої статі у вас має бути обрізаний у віці восьми днів. Як народжений у домі, так і куплений у чужинця, котрий не є з твого потомства,

13мають бути обрізані як народжений у домі, так і куплений. Так Мій завіт буде закарбований у вашій плоті як вічний союз.

14А якщо хтось чоловічої статі, бувши необрізаним, не обріже плоті крайньої плоті своєї, то викорінена буде душа та з роду свого; він порушив Мій завіт».

15І сказав Бог Авраамові: «Щодо дружини твоєї Сараї, ти не називатимеш її Сараї, але Сарра буде ім’я її.

16Я благословлю її; воістину, Я дам тобі сина від неї. Я благословлю її, так що вона стане початком народів; володарі племен вийдуть із неї».

17Авраам упав на обличчя своє й засміявся, і сказав собі: «Чи в столітнього може народитися дитя, чи Сарра в дев'яносто літ народить?»

18І сказав Авраам Богові: «О, якби Ізмаїл жив перед Тобою з Твоєї ласки!»

19Бог сказав: «Усе ж Сарра, дружина твоя, народить тобі сина, і ти наречеш йому ім'я Ісаак;, від ṣaḥaq, «сміятися». і Я утверджу Мій завіт із ним як вічний завіт для його нащадків по ньому.

20Щодо Ізмаїла, Я почув тебе., гра слів від «Ізмаїл». Цим Я благословляю його. Я зроблю його плодовитим і надзвичайно численним. Він стане батьком дванадцяти вождів, і Я зроблю з нього великий народ.

21Але Мій завіт Я утверджу з Ісааком, якого Сарра народить тобі цієї пори наступного року».

22Скінчивши говорити з ним, Бог відійшов від Авраама.

23Тоді взяв Авраам свого сина Ізмаїла, і всіх народжених у домі своєму рабів, і всіх, кого він купив, кожного чоловічої статі в домі Авраама, й обрізав плоть їхньої крайньої плоті того самого дня, як сказав йому Бог.

24Авраам був дев'яноста й дев'яти літ, коли обрізав тіло крайньої плоті своєї,

25а син його Ізмаїл був тринадцяти літ, коли був обрізаний у тілі крайньої плоті своєї.

26Так того самого дня були обрізані Авраам та син його Ізмаїл;

27і всі домашні його, народжені в домі раби і ті, що були куплені в чужинців, були обрізані з ним.