ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 12 · Покликання Аврама

1БОГ сказав Аврамові: «Вийди із рідного краю твого і з дому батька твого до землі, яку Я тобі покажу.

2Я вчиню з тебе народ великий,І поблагословлю тебе;Я звеличу твоє ім'я,І станеш ти благословенням.

3Я благословлю тих, хто благословляє тебе,І прокляну того, хто проклинає тебе;І всі роди земліБлагословляться через тебе».

4І пішов Аврам, як наказав йому БОГ, і пішов із ним Лот. Аврамові ж було сімдесят п'ять років, коли він вийшов із Харану.

5І взяв Аврам Сараї, дружину свою, і Лота, сина брата свого, і все майно, яке вони накопичили, і душі, які вони придбали в Харані; і вирушили вони до землі Ханаанської. Коли ж прибули вони до землі Ханаанської,

6Аврам перейшов цю землю аж до місцевості Сихем, до теребінта Море. Ханаанеї тоді були в землі.

7БОГ явився Аврамові й сказав: «Я призначу цю землю потомству твоєму». І збудував він там жертовник БОГОВІ, Який явився йому.

8Звідти рушив він далі до гірської країни на схід від Бетелю і розіпнув свій намет, маючи Бетель на заході, а Гай на сході; і збудував він там жертовник БОГОВІ, і прикликав ім'я БОГА.

9Потім Аврам вирушив переходами далі до Неґеву.

10І настав голод у землі, і зійшов Аврам до Єгипту, щоб пожити там чужинцем, бо голод був тяжким у тій землі.

11Коли він мав уже входити до Єгипту, сказав він до дружини своєї Сараї: «Я в Суд. 5.7; Єр. 2.20; Мих. 4.13 тощо знаю, яка ти вродлива жінка.

12Якщо єгиптяни побачать тебе і подумають: „Вона його дружина“, то мене вб'ють, а тебе залишать жити.

13Скажи ж, благаю, що ти сестра моя, щоб добре було мені через тебе і щоб зостався я живий завдяки тобі».

14І сталося, коли прибув Аврам до Єгипту, побачили єгиптяни, що жінка та вельми вродлива.

15Побачили її вельможі фараонові та й вихваляли її перед фараоном; і взято було жінку до дому фараонового.

16І заради неї було добре Аврамові; і набув він овець, і волів, і ослів, і рабів, і рабинь, і ослиць, і верблюдів.

17Та уразив БОГ фараона й дім його тяжкими ударами через Сару, дружину Аврамову.

18І покликав фараон Аврама та й сказав: «Що ж це ти вчинив мені! Чому не повідав мені, що вона — дружина твоя?

19Навіщо сказав ти: „Вона сестра моя“, так що я взяв її собі за дружину? Тепер же ось дружина твоя; візьми її та й іди!»

20І дав фараон людям наказ про нього, і випровадили вони його, і дружину його, і все, що належало йому.