КНИГА ЕЗЕКИЇЛА 22 · Гріхи Єрусалима

1Слово БОГА дійшло до мене:

2А ти, смертний, суди, суди місто кровопролиття; оголоси йому всі огидні діла його!

3Скажи: Так говорить Владика БОГ: О місто, посеред якого проливається кров, так що наближається час твій; у якому роблять ідолів, так що стало ти нечистим!

4Винним стало ти через кров, яку пролило, і осквернилося ідолами, яких зробило. Ти наблизило свій день і дійшло літ своїх. Тому Я вчиню тебе наругою народів і посміховиськом усіх земель.

5Близькі й далекі глузуватимуть із тебе, о знеславлена назво, о повне беззаконня!

6Кожен із князів Ізраїля посеред тебе скеровував силу свою на пролиття крові.

7Батька й матір принижували в тобі; приходька кривдили серед тебе; сироту й вдову утискали в тобі.

8Святощі Мої ти зневажило і суботи Мої осквернило.

9Підлі люди серед тебе мали намір проливати кров; на горах їли в тобі; і розпусту чинили посеред тебе.

10У тобі відкривали наготу батька; у тобі гвалтували жінок під час їхньої нечистоти місячної.

11Чинили мерзенні діла з жінками ближніх своїх; у розпусті своїй оскверняли власних невісток; у тобі насилували власних сестер, дочок батьків своїх.

12Хабарі брали в тобі, щоб проливати кров. Лихву й відсотки брало ти; ошукувало ближнього свого задля власного збагачення. А Мене ти забуло, — промовляє Владика БОГ.

13Ось, Я сплесну Моїми руками над неправедним зиском, що ти накопичила, і над кровопролиттям, яке було вчинене серед тебе.

14Чи встоїть твоя мужність, чи залишаться твердими твої руки в ті дні, коли Я стану діяти проти тебе? Я, ГОСПОДЬ, прорік і вчиню.

15Я розпорошу тебе серед народів і розсію тебе по землях; Я винищу нечистоту з тебе.

16І будеш ти знеславлена перед очима народів, і пізнаєш, що Я — ГОСПОДЬ.

17І було до мене слово ГОСПОДА:

18О смертний, Дім Ізраїля став для Мене жужелицею; всі вони — мідь, олово, залізо і свинець. Але в горнилі жужелиця обернеться на срібло.

19Воістину, так сказав Владика БОГ: Оскільки ви всі стали жужелицею, Я зберу вас до Єрусалима.

20Як збирають срібло, мідь, залізо, свинець і олово в горнило, щоб роздмухати на них вогонь і розтопити їх, так Я зберу вас у Моєму лютому гніві, і вкину вас [у вогонь], і розтоплю вас.

21Я зберу вас і роздмухаю на вас вогонь Моєї люті, і ви будете розтоплені в ньому.

22Як срібло розтоплюється в горнилі, так і ви будете розтоплені в ньому. І пізнаєте ви, що Я, ГОСПОДЬ, вилив Мою лють на вас.

23І було до мене слово ГОСПОДА:

24О смертний, скажи їй: Ти — земля неочищена, неомита дощем у день обурення.

25Зграя її пророків серед неї — мов леви, що ричать, шматуючи здобич. Вони пожирають людей; вони забирають скарби й багатства; вони овдовили багатьох жінок серед неї.

26Її священики порушили Моє Вчення: вони збезчестили те, що святе Мені, вони не розрізняли між святим і несвятим, вони не вчили про різницю між нечистим і чистим, і заплющили очі свої на Мої суботи. Я зневажений серед них.

27Її вельможі — немов вовки, що шматують здобич серед неї; вони проливають кров і нищать душі, щоб здобути неправедний зиск.

28І пророки її тинькують для них стіну вапном: Вони пророкують неправдиво і ворожать їм облудно; вони кажуть: «Так сказав Владика ГОСПОДЬ», тоді як ГОСПОДЬ не говорив.

29А народ цієї землі чинив утиск і коїв грабунки; вони гнобили бідного та вбогого й кривдили прибульця без правосуддя.

30І шукав Я серед них когось, щоб відбудував мур або став у проломі перед Моїм обличчям на захист цієї землі, щоб Я не знищив її; але не знайшов нікого.

31Тому Я вилив на них Своє обурення; Я винищу їх вогнем Моєї люті. Я відплачу їм за їхні вчинки — проголошує Владика ГОСПОДЬ.