КНИГА ЕЗЕКИЇЛА 21 · Меч Господнього суду

1І надійшло до мене слово БОГА:

2О смертний, зверни обличчя своє до Теману, і промовляй на Даром, і пророкуй проти лісових хащів Неґеву.

3І скажи лісовим хащам Неґеву: Слухай слово БОГА. Так сказав Владика БОГ: Ось Я запалю в тобі вогонь, і він пожере в тобі кожне дерево, як зелене, так і сухе. Палахкотливе полум'я його не згасне, і кожне обличчя від півдня до півночі буде ним обпалене.

4І побачить усяке тіло, що Я, БОГ, запалив його; воно не згасне.

5І сказав я: «О, Владико мій БОЖЕ! Вони кажуть про мене: Хіба він не просто складач загадок?»

6Тоді надійшло до мене слово БОГА:

7О смертний, зверни обличчя своє до Єрусалима, і промовляй проти святинь його, і пророкуй проти землі Ізраїлевої.

8І скажи землі Ізраїлевій: Так сказав БОГ: Ось Я йду на тебе! І витягну Мій меч із піхов його, і вигублю з тебе як праведного, так і нечестивого.

9Щоб вигубити з тебе як праведного, так і нечестивого, Мій меч неодмінно вийде з піхов проти всякого тіла від півдня до півночі;

10і пізнає всяке тіло, що Я, БОГ, витягнув Мій меч із піхов його, і він більше не повернеться назад.

11Ти ж, о смертний, стогни; з тремтячими членами й гіркою скорботою стогни перед їхніми очима.

12І коли спитають тебе: «Чому ти стогнеш?», скажи: «Через звістку, яка надходить». І завмре кожне серце, і всі руки безсило опустяться; кожен дух занепаде, і всі коліна обіллються водою через звістку, яка надходить. Ось вона наближається і збудеться, — проголошує Владика БОГ.

13І надійшло до мене слово БОГА:

14О смертний, пророкуй і кажи: Так сказав Владика: Меч! Меч нагострений і начищений.

15Нагострений він, щоб чинити забій; [тому] начищений до сліпучого блиску. Як же нам радіти? Мій сину, він зневажає берло і всякий жезл.

16Дано його начистити і взяти в руку; для цього меч нагострений, для цього начищений — щоб віддати його в руку вбивці.

17Кричи й ридай, о смертний, бо це спіткає Мій народ, це спіткає всіх вождів Ізраїлевих: кинуті вони будуть під меч разом із Моїм народом; о, бий себе по стегнах [у скорботі].

18Розсуди: як же цьому не статися, коли він зневажає навіть берло? — каже Владика ГОСПОДЬ.

19Іще, о смертний, пророкуй, б'ючи рука об руку. Нехай меч ударить удруге і ще втретє; це меч для різанини, меч для великого побоїща, що насідає на них.

20Так серця знеможуть, і багато хто впаде. Біля всіх воріт їхніх Я призначив забій мечем. О! створений сяяти сліпуче, вигострений для різанини.

21Згуртуйся, йди праворуч, зверни ліворуч; куди ти прямуєш?

22Я також удавлю рука об руку і втишу Мою лють на тобі; Я, ГОСПОДЬ, сказав це.

23Слово ГОСПОДА прийшло до мене:

24А ти, о смертний, визнач дві дороги, якими може піти меч царя Вавилонського, обидві виходитимуть з однієї країни; і обери місце, обери його там, де розходяться дороги до [двох] міст.

25Визнач шлях, щоб меч пішов на Раббу синів Аммона або на укріплений Єрусалим в Юдеї.

26Бо став цар Вавилонський на роздоріжжі, де розходяться дві дороги, щоб ворожити: Він трусив стрілами, питав оракульських ідолів і роздивлявся печінку.

27У правиці його випало віщування проти Єрусалима — поставити тарани, проголосити вбивство, підняти бойовий клич, поставити тарани проти брам, насипати вали, збудувати вежі.

28В очах їхніх клятви, що вони їм склали, були немов марне ворожіння; та це послужить для нагадування провини їхньої, за яку їх буде схоплено.

29Певно, так сказав Господь БОГ: За те, що пригадано вашу вину, викрито ваші беззаконня й виявлено ваші гріхи — усі ваші лихі вчинки — через те, що ви самі навернули [Мою] думку на себе, ви будете покарані.

30А тобі, о збезчещений злочестивий князю Ізраїля, чий день настав — час, призначений для твоєї кари, —

31так сказав Господь БОГ: Здійми тюрбан і зніми вінець! Не залишиться це так, як є; піднеси низьке і понизь високе.

32Руїною, суцільною руїною Я це зроблю. І цього не буде, доки не прийде той, кому воно належить по праву; і Я віддам йому.

33Далі, о смертний, пророкуй і скажи: Так сказав Господь БОГ про аммонітян та про їхні блюзнірства: Проголоси: О мечу! О мечу, оголений для різанини, відшліфований докраю, до блискавичного сяйва!

34Через те, що провіщали тобі неправду й віщували про тебе облудно, тебе занесуть над шиями збезчещених злочестивців, бо настав їхній день, час, призначений для їхньої кари.

35Поверни його в піхви його! На місці, де ти був створений, у землі твого походження Я судитиму тебе.

36Я виллю на тебе Моє обурення, Я дмухну на тебе вогнем Мого гніву; і Я віддам тебе в руки варварів, вправних у винищенні.

37Ти будеш паливом для вогню, кров твоя піде в землю, про тебе не згадають, бо Я, ГОСПОДЬ, сказав це.