КНИГА ЕЗЕКИЇЛА 17 · Притча про двох орлів і виноградну лозу

1Слово БОГА було до мене:

2О смертний, загадай загадку і повідай притчу Дому Ізраїля.

3Скажи: Так сказав Владика БОГ: Великий орел із великими крилами й довгими перами, з густим оперенням і розмаїтими барвами,), має лису голову (Мих. 1.16) і темне пір'я. прийшов до хребта Ливанського й схопив верхівку кедра.

4Він зірвав найвищу парость його, відніс її до краю торговців і поклав її у місті купців.

5Потім узяв він від насіння тієї землі й посадив його в родюче поле; посадив і вмістив його, немов вербу, коло щедрих вод.

6Воно виросло і зробилося розлогою виноградною лозою низького зросту; зробилося лозою, пустило віття й вигнало галузки. [Він мав намір], щоб пагінці її поверталися до нього, а коріння її лишалося під ним.

7Але з'явився інший великий орел із великими крилами та густим оперенням; і ця лоза тепер схилила коріння своє в його бік і простягла пагінці свої до нього, аби він напував її рясніше, ніж грядка, на якій її було посаджено, —

8хоч посаджена вона була на багатому ґрунті коло щедрих вод, аби випускати віття, і родити галузки, і бути шляхетною лозою.

9Скажи: Так сказав Владика БОГ: Чи матиме вона успіх? Хіба він не повириває коріння її і не обірве плодів її, так що геть усе молоде листя її всохне? Вона всохне, і не треба буде ані сильного рамена, ані великого народу, [щоб прийти і] вирвати її з корінням.

10І хоч вона посаджена, чи матиме успіх? Хіба не всохне зовсім, ледве торкнеться її східний вітер? — всохне на грядці, де росте.

11Тоді слово БОГА було до мене:

12Скажи бунтівному родові: Чи ви не знаєте, що це означає? Скажи: Ось цар вавилонський прийшов до Єрусалима, і забрав царя його та урядовців його, і відвів їх із собою до Вавилона.

13Він узяв одного з царського насіння, і уклав із ним завіт, і зобов’язав його клятвою, а вельмож землі забрав, —

14щоб царство було смиренним і не звеличувалося, але берегло завіт його і тим трималося.

15Але [той князь] повстав проти нього й послав своїх послів до Єгипту, щоб дістати коней і численне військо. Чи матиме він успіх? Чи уникне кари той, хто чинить таке? Чи зламає він завіт і врятується?

16Як Я живу, — проголошує Господь БОГ, — на самій батьківщині царя, що поставив його царем, чию клятву він зневажив і чий завіт порушив, — саме там, у Вавилоні, він помре.

17Фараон не стане на його бік із великим військом і численним людом у війні, коли насипатимуть вали й споруджуватимуть облогові башти, щоб згубити багато життів.

18Він зневажив обітницю і порушив завіт; він дав свою руку й учинив усе це, — він не врятується.

19Тому так сказав Господь БОГ: Як Я живу, Я відплачу йому за зневагу Моєї обітниці та порушення Мого завіту.

20Я розкину Мою сітку над ним, і буде він спійманий у Мою пастку; і Я приведу його до Вавилона, і судитимуся з ним там за злочин, який він учинив проти Мене.

21І всі втікачі з усіх полків його поляжуть від меча, а ті, що зостануться, розвіються на всі вітри; тоді ви пізнаєте, що Я, БОГ, це промовив.

22Так сказав Владика ГОСПОДЬ: Тоді і Я візьму та посаджу [в землю пагінець] із високої верхівки кедра; Я зірву ніжну галузку з кінчика його крони і посаджу її на високій, величній горі.

23Я посаджу її на високих узгір’ях Ізраїля, і пустить вона віти, розростеться гіллям і стане шляхетним кедром. Усякий птах усякого пір’я знайде прихисток під ним, прихисток у затінку його віття.

24Тоді всі дерева польові пізнають, що це Я, ГОСПОДЬ, понизив дерево високе і підвищив дерево низьке, висушив дерево зелене і дав зазеленіти дереву сухому. Я, ГОСПОДЬ, сказав — і Я звершу.