КНИГА ЕЗЕКИЇЛА 16 · Невірність Єрусалима

1І було слово БОГА до мене:

2О смертний, сповісти Єрусалимові про гидоти його,

3і скажи: Так говорить Владика БОГ до Єрусалима: За походженням своїм і за народженням своїм ти з землі Ханаанської — батько твій був аморей, а мати твоя — хеттянка.

4А щодо народження твого: у день, коли народилася ти, пуповини твоєї не відтяли, і водою для очищення тебе не обмили, сіллю тебе не натерли, і сповивачем не сповили.

5Нічиє око не змилосердилося над тобою, щоб зробити для тебе бодай одне з цього зі співчуття до тебе; у день народження твого кинута була ти, знехтувана, у відкритому полі.

6І проходив Я повз тебе, і побачив, як ти борсаєшся у крові своїй, і сказав Я тобі: «Живи попри кров свою!» Так, сказав Я тобі: «Живи попри кров свою!»

7Я зростив тебе, немов рослину польову; і ти росла, і виросла, і досягла повної жіночої зрілості, перса твої округлилися, і волосся твоє розрослося, та була ти досі нага й відкрита,

8коли проходив Я повз тебе [знову] і побачив, що настав твій час для любові. І розпростер Я полу Мого вбрання над тобою, і покрив наготу твою, і поклявся тобі, і вступив у завіт з тобою, — проголошує Владика БОГ, — і ти стала Моєю.

9І омив Я тебе водою, і змив із тебе кров твою, і намастив тебе оливою.

10І зодягнув Я тебе у гаптоване вбрання, і дав тобі взуття з дельфінячої шкіри, і підперезав тебе тонким льоном, і вкрив тебе шовком.

11І прикрасив Я тебе коштовностями, і наді Robeв браслети на руки твої, а ланцюжок — на шию твою.

12І вклав Я кільце у ніс твій, і сережки у вуха твої, і пишну корону на голову твою.

13Ти прикрашала себе золотом і сріблом, а вбрання твоє було з тонкого полотна, шовку й гаптування. Їжею твоєю було добірне борошно, мед та олія. Ти ставала все прекраснішою й прекраснішою і стала гідною царського стану.

14Твоя краса здобула тобі славу серед народів, бо була вона довершена через пишноту, яку Я поклав на тебе, — говорить Господь БОГ.

15Але, впевнена у своїй красі та славі, ти блудодіяла: ти розсипала щедроти свої перед кожним перехожим; вони належали йому.

16Ти навіть узяла з одеж своїх і зробила собі вишивані узвишшя, і блудодіяла на них — не в майбутньому; не в часах прийдешніх.

17Ти взяла прекрасні речі свої, зроблені із золота та срібла, які Я дав тобі, і наробила собі фалічних подобизн та блудодіяла з ними.

18Ти взяла свої гаптовані тканини, щоб укрити їх; і поклала Мою олію та Моє кадило перед ними.

19Їжу, яку Я дав тобі — добірне борошно, олію та мед, якими Я забезпечував тебе на поживу, — ти ставила перед ними як пахощі приємні. І так тривало, — говорить Господь БОГ.

20Ти навіть брала синів своїх та дочок своїх, яких ти народила Мені, і приносила їх у жертву тим [подобизнам] на поїдання — наче мало було твоїх блудодійств,

21ти вбивала Моїх дітей і віддавала їх як приношення їм!

22І в усіх гидотах твоїх та блудодійствах твоїх ти не згадала днів юності своєї, коли була ти нага й гола, і лежала, борсаючись у крові своїй.

23Після всього лиходійства твого (горе, горе тобі!) — говорить Господь БОГ —

24ти збудувала собі узвишшя і насипала собі горб на кожному майдані.

25Ти збудувала собі узвишшя на кожному перехресті; і ти сплюндрувала красу свою, і розставляла ноги свої кожному перехожому, і множила розпусту свою.

26Ти чинила розпусту з ближніми твоїми, пожадливими єгиптянами, — ти множила блудодійства свої, щоб розгнівити Мене.

27І ось, простягну Я руку Мою проти тебе і зменшу частку твою; і віддам тебе сваволі ворогів твоїх, дочок филистимських, які здригаються від твоєї безсоромної поведінки.

28У невситимій пожадібності своїй ти також блудодіяла з ассирійцями; ти блудодіяла з ними, та все ж не наситилася.

29Ти примножила блудодійства свої з Халдеєю, тим краєм купців; та навіть цим ти не вдовольнилася.

30Яким недужим було серце твоє, як в аккадській і староарамейській), — проголошує Владика БОГ, — коли чинила ти все це, діяння свавільної блудниці,

31будуючи узвишшя своє на кожнім роздоріжжі і ставлячи висоту свою на кожній площі! Та ти не була схожою на блудницю, бо погорджувала платою;

32[ти була мов] перелюбна дружина, яка приймає чужинців замість свого чоловіка.

33Усім блудницям дають дарунки, але ти сама давала дари всім коханцям своїм і підкуповувала їх, щоб сходилися до тебе звідусіль задля блуду твого.

34Ти була протилежністю іншим жінкам: ти закликала до розпусти, а не тебе домагалися; ти платила винагороду, замість того щоб платили тобі. Отак ти була прямою протилежністю!

35Тому, о блуднице, слухай слово БОГА.

36Так сказав Владика БОГ: За твоє зухвале безсоромство, коли оголювала ти наготу свою коханцям своїм задля блудодійства — так само як і за кров дітей твоїх, яку віддала ти всім мерзенним бовванам своїм: —

37Я неодмінно зберу всіх коханців, яким ти дарувала прихильність свою, разом з усіма, кого ти прийняла, і всіма, кого ти відкинула. Я зберу їх проти тебе звідусіль і відкрию перед ними наготу твою, і побачать вони всю твою наготу.

38Я вчиню над тобою покарання жінок, які чинять перелюб і вбивство, і скерую проти тебе криваву й палку лють.

39Я віддам тебе в їхні руки, і вони зруйнують підвищення твоє і зрівняють пагорби твої; і знімуть із тебе одяг твій, і заберуть твої сліпучі оздоби, залишивши тебе нагою та оголеною.

40Тоді вони зберуть проти тебе натовп, щоб закидати тебе камінням і простромити тебе своїми мечами.

41Вони віддадуть доми твої полум'ю і вчинять над тобою покарання на очах багатьох жінок; так Я покладу край твоєму блуду, і плати ти більше не даватимеш.

42Коли Я вволю Свою лють над тобою і Мій гнів відступить від тебе, тоді Я заспокоюся; більше Я не гніватимуся.

43Оскільки ти не згадувала днів своєї юності, а розлючувала Мене всім цим, то ось і Я відплачу тобі за твою поведінку, — промовляє Владика ГОСПОДЬ. Чи не чинила ти розпусти над усіма іншими гидотами своїми?

44Ось кожен, хто вживає приповідки, прикладе до тебе приповідку: «Яка мати, така й дочка».

45Ти — дочка своєї матері, яка цуралася чоловіка свого та дітей своїх. І ти — сестра своїх сестер, які цуралися чоловіків своїх та дітей своїх; бо мати ваша — хіттиянка, а батько ваш — аморей.

46Твоєю старшою сестрою була Самарія, яка жила з дочками своїми на північ від тебе; твоєю меншою сестрою був Содом, який жив із дочками своїми на південь від тебе.

47Хіба не їхніми дорогами ти ходила і не їхні мерзоти чинила? Ба, ти була майже розбещенішою за них на всіх дорогах своїх.

48Як живий Я, — проголошує Владика ГОСПОДЬ, — сестра твоя Содом та дочки її не чинили того, що чинила ти та дочки твої.

49Лише в цьому був гріх твоєї сестри Содому: гординя! Вона та дочки її мали достаток хліба й безтурботний спокій; проте бідного та вбогого вона не підтримала.

50У гордовитості своїй вони чинили мерзоту переді Мною; і тому Я усунув їх, як ти бачила., вв. 47 і 51; і дивись вище вв. 13, 18, 22, 31, 43.

51І Самарія не вчинила навіть половини твоїх гріхів. Ти вчинила більше мерзот, ніж вони, і всіма мерзотами, які ти чинила, ти виставила сестер своїх праведними.

52Воістину, ти мусиш нести свою ганьбу за те, що прислужилася заступницею сестрам своїм: оскільки ти згрішила мерзенніше за них, вони постають праведними у порівнянні. Тож соромся і неси свою ганьбу, бо ти виставила сестер своїх праведними.

53Я поверну їхню долю — долю Содому та дочок його і долю Самарії та дочок її, — і твою долю разом із ними.

54Так ти нестимеш свою ганьбу й відчуватимеш свій сором за те, що поводилася так, що вони могли мати втіху.

55Тоді сестра твоя Содом та дочки її повернуться до давнього стану свого, і Самарія та дочки її повернуться до давнього стану свого, і ти та дочки твої повернетеся до давнього стану вашого.

56Хіба сестра твоя Содом не була приказкою в устах твоїх у дні гордині твоєї,

57перш ніж відкрилася власна нечестивість твоя? Так і нині ти мусиш терпіти глум дочок Араму і всіх сусідок її, дочок филистимських, що зневажають тебе звідусіль.

58Ти сама мусиш нести розпусту свою та гидоти свої, — проголошує ГОСПОДЬ.

59Бо так сказав Господь БОГ: Я вчиню з тобою так, як учинила ти, бо зневажила ти клятву й порушила заповіт.

60Та все ж Я згадаю заповіт Мій із тобою за днів юності твоєї, і встановлю з тобою заповіт вічний.

61І згадаєш ти шляхи свої й засоромишся, коли приймеш сестер твоїх, старших за тебе й молодших за тебе, і Я дам їх тобі за дочок, хоч вони й не з твого заповіту.

62Я встановлю Мій заповіт із тобою, і пізнаєш ти, що Я — ГОСПОДЬ.

63Щоб ти пам’ятала й соромилася, і більше не відкрила уст своїх від сорому, коли Я прощу тобі все, що ти вчинила, — проголошує Господь БОГ.