ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ 8 · Друга кара: жаби

1І сказав БОГ Мойсеєві: «Скажи Ааронові: Простягни руку свою з жезлом над ріками, каналами та болотами, і виведи жаб на землю Єгипетську».

2І простяг Аарон руку свою над водами Єгипту, і вийшли жаби й укрили землю Єгипетську.

3Але чарівники вчинили так само чарами своїми, і навели жаб на землю Єгипетську.

4Тоді закликав фараон Мойсея та Аарона і сказав: «Благайте БОГА, щоб віддалив жаб від мене й від народу мого, і я відпущу народ принести жертву БОГОВІ».

5І сказав Мойсей фараонові: «Величайся наді мною: на який час благати мені за тебе, за придворних твоїх і за народ твій, щоб жаби щезли від тебе і з домів твоїх та зосталися тільки в Нілі?»

6«На завтра», — відповів той. І сказав [Мойсей]: «За словом твоїм, — щоб пізнав ти, що немає подібного до ВІЧНОГО, Бога нашого;

7і відійдуть жаби від тебе, і від придворних твоїх, і від народу твого; вони зостануться тільки в Нілі».

8І вийшли Мойсей та Аарон від фараона, і взивав Мойсей до БОГА щодо жаб, яких Він навів на фараона.

9І вчинив БОГ за словом Мойсея; і вигинули жаби в домах, на подвір’ях та на полях.

10І складали їх у купи, аж засмерділася земля.

11Та коли побачив фараон, що настало полегшення, він затявся і не послухав їх, як і сказав БОГ.

12Тоді сказав БОГ Мойсеєві: «Скажи Ааронові: Простягни жезл свій і вдар порох земний, і обернеться він на вошей по всій землі Єгипетській».

13І вчинили вони так. Аарон простяг руку свою з палицею і вдарив у порох землі, і постала нечисть на людині й на тварині; увесь порох землі обернувся на вошей по всій землі Єгипту.

14Чаклуни вчинили так само своїми чарами, щоб викликати вошей, та не змогли. І зоставалася нечисть на людині й на тварині;

15і сказали чаклуни фараонові: «Це перст Бога!» Але серце фараона запеклося, і він не послухав їх, як і сказав БОГ.

16І сказав БОГ Мойсеєві: «Рано-вранці постань перед фараоном, коли він виходитиме до води, і скажи йому: “Так говорить БОГ: Відпусти Мій народ, щоб вони поклонялися Мені.

17Бо якщо ти не відпустиш Мого народу, Я нашлю рої комах на тебе, і на вельмож твоїх, і на народ твій, і на доми твої; і наповняться доми єгиптян роями комах, і сама земля, на якій вони стоять.

18Але того дня Я відділю край Ґошен, де пробуває Мій народ, щоб не було там роїв комах, аби ти знав, що Я, БОГ, перебуваю серед цієї землі.

19І покладу Я розрізнення непевне. між Моїм народом і твоїм народом. Завтра це знамення здійсниться.»’

20І вчинив БОГ так. Тяжкі рої комах удерлися до палацу фараона та в доми вельмож його; по всій країні Єгипту земля спустошувалася через рої комах.

21Тоді фараон покликав Мойсея та Аарона і сказав: «Ідіть, принесіть жертву вашому Богові в цій землі».

22Але Мойсей відповів: «Не гоже так чинити, бо те, що ми приносимо в жертву ВІЧНОМУ, нашому Богові, недоторканне для єгиптян. Якщо принесемо в жертву те, що недоторканне для єгиптян, перед самими їхніми очима, чи не поб’ють вони нас камінням!

23Тож маємо ми піти на три дні ходи в пустелю і принести жертву ВІЧНОМУ, як звелить нам наш Бог».

24І сказав фараон: «Я відпущу вас принести жертву ВІЧНОМУ, вашому Богові, у пустелі; тільки не відходьте надто далеко. Моліться ж за мене».

25І сказав Мойсей: «Ось я виходжу від тебе і благатиму БОГА, щоб рої комах відійшли взавтра від фараона, від слуг його і від народу його; лиш нехай фараон знову не чинить підступно, не відпускаючи народ принести жертву БОГУ».

26І вийшов Мойсей від фараона, і благав БОГА.

27І вчинив БОГ за словом Мойсея — усунув рої комах від фараона, від слуг його і від народу його; жодної не зосталося.

28Але фараон затявся і цього разу, і не відпустив народ.