ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ 4 · Жезл Мойсея

1І озвався Мойсей та й сказав: «А що, як вони не повірять мені і не послухають мене, а скажуть: БОГ не з'явився тобі?»

2І сказав йому БОГ: «Що то в твоїй руці?» — «Палиця».

3«Кинь її на землю». Він кинув її на землю, і стала вона змієм; і відсахнувся Мойсей від нього.

4Тоді БОГ сказав до Мойсея: «Простягни руку свою і схопи його за хвіст» — він простяг руку свою і схопив його, і той став палицею в руці його, —

5«щоб вони повірили, що з'явився тобі ВІЧНИЙ, Бог їхніх предків, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова».

6І сказав йому БОГ ще: «Поклади руку свою в пазуху свою». Він поклав свою руку в пазуху свою; а коли вийняв її, рука його була вкрита білосніжною лускою!

7І сказав [Бог]: «Верни руку свою в пазуху свою». — Він вернув руку свою в пазуху свою; а коли вийняв її з пазухи своєї, ось вона знову як решта його тіла. —

8«І якщо вони не повірять тобі й не зважать на перше знамення, то повірять другому.

9А якщо вони не переконаються й обома цими знаменнями і все ще не слухатимуть тебе, набери води з Нілу і вилий на суходіл, і вона — та вода, що візьмеш із Нілу, — стане кров'ю на суходолі».

10Та сказав Мойсей до БОГА: «О, Владико мій, благаю, ніколи не був я красномовним — ні в минулому, ні тепер, коли Ти промовляєш до Твого раба; бо тяжкі мої уста і повільний мій язик».

11І сказав йому БОГ: «Хто дає мову людині? Хто робить її німою чи глухою, зрячою чи сліпою? Чи ж не Я, БОГ?

12А тепер іди, і Я буду з вустами твоїми і навчу тебе, що маєш говорити».

13Та він сказав: «Благаю, о Владико мій, пошли когось іншого Твоїм посланцем».

14І запалав гнів БОГА на Мойсея, і Він сказав: «Чи ж не є твоїм братом Аарон, левіт? Я знаю, що він промовлятиме красномовно. Ось і зараз він виходить назустріч тобі і, побачивши тебе, зрадіє в серці своїм.

15Ти говоритимеш до нього і вкладатимеш слова в уста його; Я ж буду з устами твоїми і з устами його, і вказуватиму вам обом, що маєте робити;

16і він промовлятиме за тебе до народу. Так він стане твоїми устами, а ти будеш для нього мов Бог.

17А цей жезл візьми в руку свою, ним чинитимеш знамення».

18І пішов Мойсей, і повернувся до свого тестя Єтера, та й сказав йому: «Дозволь мені повернутися до моїх родичів, що в Єгипті, і подивитися, чи вони ще живі». І сказав Їтро Мойсеєві: «Іди з миром».

19І сказав БОГ Мойсеєві в Мідіяні: «Вертайся до Єгипту, бо повмирали всі ті, що шукали смерті твоєї».

20І взяв Мойсей дружину свою та синів своїх, посадив їх на осла та вирушив назад до землі Єгипетської; і взяв Мойсей жезл Божий у руку свою.

21І сказав БОГ Мойсеєві: «Коли вертатимешся до Єгипту, гляди, вчини перед фараоном усі ті чудеса, що Я дав у руку твою. Я ж затягну серце його, і він не відпустить народу.

22Тоді скажеш фараонові: „Так говорить БОГ: Ізраїль — Мій первородний син.

23І Я сказав тобі: ‚Відпусти Мого сина, щоб він послужив Мені‘, але ти відмовився відпустити його. Тож ось, Я вб'ю твого первородного сина“».

24І сталося в дорозі, на нічлігу, зустрів його БОГ і шукав убити його.

25Тож Ціппора взяла кремінь і відтяла крайню плоть сина свого, і торкнулася нею ніг його, промовляючи: «Воістину ти наречений крові для мене!»

26І коли [Бог] полишив його, вона додала: «Наречений крові через обрізання».

27ГОСПОДЬ сказав Ааронові: «Іди назустріч Мойсеєві в пустелю». Він пішов і зустрів його біля гори Божої, і поцілував його.

28Мойсей повідав Ааронові про все те, що довірив йому ГОСПОДЬ, і про всі знамення, щодо яких йому було дано наказ.

29Тоді Мойсей та Аарон пішли й зібрали всіх старійшин ізраїльтян.

30Аарон повторив усі слова, які ГОСПОДЬ промовив до Мойсея, і вчинив знамення перед очима зібраних,

31і зібрання переконалося. Коли вони почули, що ГОСПОДЬ зглянувся над ізраїльтянами і побачив їхнє лихо, вони низько схилилися на знак пошани.