ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ 22 · Закони про власність

1Якщо злодія схоплено під час підкопу й побито на смерть, нема провини крови в цій справі.

2Якщо ж сонце вже зійшло над ним, є провина крови в цій справі. — [Злодій] мусить учинити відшкодування, а якщо не має засобів, нехай буде проданий за крадіжку.

3Але якщо вкрадене — чи то віл, чи осел, чи вівця — знайдеться живим у руках його, нехай заплатить удвічі.

4Коли хтось пустить худобу пастися на чужій землі й так допустить, щоб поле чи виноградник було випасено вщент, мусить бути вчинене відшкодування за шкоду тому полю чи винограднику.

5Коли займеться вогонь і перекинеться на тернину, так що пожерті будуть скирти, чи хліб на пні, чи посів, той, хто розпалив вогонь, мусить учинити відшкодування.

6Коли хто дасть гроші чи майно іншому на схов, і це буде вкрадено з дому тієї людини: якщо злодія спіймано, нехай він заплатить удвічі;

7якщо злодія не спіймано, господар дому мусить постати перед Богом і засвідчити, що не простягав руки своєї на майно іншого.

8(У кожному звинуваченні в привласненні — чи то щодо вола, осла, вівці, одягу, чи будь-якої іншої втрати, про яку хтось заявляє: «Це воно», — справа обох сторін має дійти до Бога: той, кого Бог визнає винним, нехай заплатить удвічі іншому.)

9Коли хто дасть іншому осла, вола, вівцю чи будь-яку іншу тварину на догляд, і вона здохне, покалічиться або буде викрадена без свідків довкола,

10присяга перед ГОСПОДОМ розсудить між ними обома, що той не наклав руки на майно іншого; власник мусить змиритися, і відшкодування не чинитиметься.

11Але якщо [тварина] була вкрадена в [охоронця], має бути вчинено відшкодування її власникові.

12Якщо вона розтерзана звірами, [охоронець] нехай принесе її як доказ — не муситиме замінювати розтерзане звірами.

13Коли хтось позичить [тварину] в іншого, і вона покалічиться або помре за відсутності власника при ній, має бути вчинено відшкодування.

14Якщо ж власник її був із нею, відшкодовувати не потрібно; але якщо вона була найнята, належить сплатити ту плату.

15Якщо чоловік звабить дівчину, за яку ще не дано весільного викупу, і ляже з нею, він мусить зробити її своєю дружиною, сплативши весільний викуп.

16Якщо ж батько її навідріз відмовиться віддати її йому, він все одно мусить відважити срібла згідно з весільним викупом за дівчат.

17Чаклунки не терпітимеш.

18Кожен, хто зляжеться з твариною, смертю покараний буде.

19Хто приносить жертву будь-якому богові, крім одного лише ВІЧНОГО, підпаде під закляття.

20Приходька не ображай і не гноби його, бо й ви були приходьками в землі Єгипетській.

21Жодної вдови чи сироти не утискайте.

22Якщо ти таки утискатимеш їх, Я неодмінно почую їхній зойк, щойно закличуть вони до Мене,

23і запалає гнів Мій, і поб'ю вас мечем, і стануть ваші дружини вдовами, а ваші діти сиротами.

24Якщо позичаєш гроші Моєму народові, убогому серед вас, не чини щодо нього як лихвар; не вимагай від нього лихви.

25Якщо візьмеш у заставу одежу ближнього свого, поверни її йому до заходу сонця;

26бо це єдиний наявний одяг — це те, що вкриває їхню шкіру. У чому ж іще спатимуть вони? Тому, якщо [твій ближній] волатиме до Мене, Я прислухаюся, бо Я милосердний.

27Не зневажай Бога і не накладай прокляття на вождя серед народу твого.

28Не зволікай зі зняттям першого врожаю з чавил твоїх. Первістка чоловічої статі серед дітей твоїх віддаси Мені.

29Так само вчини зі своєю худобою та отарами своїми: сім днів їхній первісток чоловічої статі перебуватиме з матір'ю своєю; на восьмий день ти віддаси його Мені.

30Ви будете Мені святими людьми: не їжте м'яса, розтерзаного звірами в полі; киньте його псам.