ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ 21 · Єврейські раби

1Ось закони, які ти маєш покласти перед ними:

2Коли купиш єврейського раба, шість років нехай він служить, а на сьомий нехай вийде на волю задарма.

3Якщо він прийшов один, то сам і вийде; якщо ж мав дружину, то нехай вийде з ним і дружина його.

4Якщо його пан дав йому дружину, і вона народила йому дітей, то дружина та діти її належатимуть панові, а він вийде сам.

5Якщо ж раб виразно скаже: «Люблю мого пана, і мою дружину, і моїх дітей: не хочу виходити на волю»,

6то нехай його пан приведе його перед Бога. Нехай буде підведений він до дверей або до одвірка, і нехай його пан проколе йому вухо шилом; і він лишиться рабом свого пана на все життя.

7Коли ж хто продасть свою дочку за рабиню, вона не вийде так, як виходять раби.

8Якщо вона виявиться невгодною панові своєму, який призначив її собі, нехай дозволить викупити її; права продати її чужинцям він не матиме, бо повівся з нею віроломно.

9А якщо він призначив її для сина, нехай учинить із нею за звичаєм щодо дочок.

10Якщо він візьме собі іншу, то не повинен умаляти для цієї ані харчу її, ані вбрання її, ані подружнього співжиття.

11Якщо ж він не чинитиме їй цих трьох речей, то нехай вона вийде без викупу, без плати.

12Хто смертельно вдарить людину, має бути відданий на смерть.

13Якщо ж це було без умислу — і сталося за дією Бога, — то Я призначу тобі місце, куди ця людина зможе втекти.

14Коли ж хтось замислить зло проти ближнього свого і вб'є підступом, від Мого жертовника візьми такого на смерть.

15Хто вдарить батька свого чи матір свою, на смерть хай буде покараний.

16Хто вкраде людину — чи продав її, чи ще тримає в руках своїх, — на смерть хай буде покараний.

17Хто лихословить батька свого чи матір свою, на смерть хай буде покараний.

18Коли посваряться люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не помре, але зляже в ліжко:

19якщо той встане й ходитиме надворі на милиці своїй, то той, хто вдарив, буде невинуватий — лише оплатить втрачений ним час і цілковите лікування.

20Коли хто вдарить раба свого чи рабиню свою палицею, і той помре під рукою його, нехай неодмінно буде відомщено за нього.

21Але якщо той проживе день або два, не слід мститися, бо це його власність.

22Коли битимуться люди і штовхнуть вагітну жінку, і станеться викидень, але іншої шкоди не буде, винний нехай заплатить стільки, скільки накладе на нього чоловік тієї жінки, і сплатить за розрахунком.

23А якщо станеться інша шкода, то кара буде: життя за життя,

24око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу,

25опік за опік, рану за рану, синець за синець.

26Коли хто вдарить в око раба свого чи рабиню свою і занапастить його, нехай відпустить того на волю за око його.

27І якщо виб'є зуб раба свого чи рабині своєї, нехай відпустить того на волю за зуб його.

28Коли віл заколе чоловіка або жінку на смерть, то нехай камінням буде побитий той віл, і м'яса його нехай не їдять, а господар вола буде непокараний.

29Якщо ж віл той був бодливий і раніше, а господареві його про те свідчили, та він не беріг його, і той уб’є чоловіка або жінку, — то вола буде побито камінням, а й господаря його на смерть скарано.

30Якщо ж накладено буде на нього викуп за життя, то він має віддати на викуп душі своєї все, що тільки накладуть на нього.

31Так само, якщо забоде він неповнолітнього, хлопця чи дівчину: за тим самим правилом учинено буде з ним.

32Якщо ж раба або рабиню забоде віл, то тридцять шеклів срібла заплатить він панові їхньому, а вола буде побито камінням.

33Коли хтось відкриє яму або викопає яму і не накриє її, і впаде туди віл або осел,

34то володар ями мусить відшкодувати — грошима повернути господареві їхньому, а мертва худобина буде йому.

35Коли чийсь віл уразить вола ближнього його і той здохне, нехай продадуть живого вола й розділять ціну його; так само й мертвого розділять.

36Якщо ж відомо було, що віл той був бодливий і раніше, а господар його не беріг його, то мусить він повернути вола за вола, а мертвий належатиме йому.

37Коли хтось украде вола чи вівцю, і заріже їх, чи продасть, то п’ять волів заплатить за вола, і чотири вівці за вівцю. —