ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ 17 · Вода зі скелі
машинний переклад: ця традиція ще не має опублікованого перекладу вашою мовою
1З пустелі Сін уся громада синів Ізраїля рушила далі переходами, як наказував БОГ. Вони отаборилися в Рефідімі, і не було води, щоб пити народові.
2І докоряв народ Мойсеєві. «Дайте нам води пити», — казали вони; і відповів їм Мойсей: «Чому ви докоряєте мені? Навіщо випробовуєте БОГА?»
3Та народ жадав там води; і нарікав народ на Мойсея і казав: «Навіщо ти вивів нас із Єгипту — щоби спрагою вбити нас, і дітей наших, і худобу нашу?»
4І взивав Мойсей до БОГА, кажучи: «Що мені чинити з цим народом? Ще трохи, і вони поб’ють мене камінням!»
5Тоді БОГ сказав Мойсеєві: «Пройди перед народом; візьми з собою декотрих зі старійшин Ізраїля, і візьми палицю свою, якою вдарив по Нілу, та й вирушай.
6Ось Я стоятиму там перед тобою на скелі в Хориві. Вдар по скелі, і поллється з неї вода, і питиме народ». І вчинив так Мойсей на очах у старійшин Ізраїля.
7Місце те було назване Масса та Меріва через суперечку синів Ізраїля і через те, що вони випробовували БОГА, промовляючи: «Чи БОГ серед нас, чи ні?»
8І прийшов Амалик, і воював з Ізраїлем у Рефідімі.
9Сказав Мойсей Ісусові: «Вибери нам воїнів, і вийди, бийся з Амаликом. Завтра я стану на верхів’ї пагорба з палицею Божою в руці своїй».
10І вчинив Ісус, як звелів йому Мойсей, і воював з Амаликом, а Мойсей, Аарон і Хур зійшли на верхів’я пагорба.
11І ставалося: щоразу, як Мойсей підіймав руку свою, перемагав Ізраїль, а щоразу, як опускав руку свою, перемагав Амалик.
12Але руки Мойсеєві обважніли; тож узяли вони камінь і підклали під нього, і він сів на ньому, тоді як Аарон і Хур, один з одного боку, а другий з другого, підтримували його руки; так руки його залишалися непохитними аж до заходу сонця.
13І розгромив Ісус народ Амалека мечем.
14Тоді ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: «Запиши це в документ як нагадування і зачитай уголос Ісусові: Я дощенту зітру пам’ять про Амалека з-під неба!»
15І збудував Мойсей жертовник, і дав йому ім’я Адонай-ніссі.
16Він сказав: «Це означає: „Рука на престолі непевне. Яг!“ ГОСПОДЬ буде у війні з Амалеком крізь усі віки».
WEBREATH · 11:11
«Let every thing that hath breath praise the LORD» — Psalm 150:6
Breath is one for all: everyone lives by it, whoever they are and whatever they believe. Every day at 11:11 local time people stop for sixty seconds, breathe, and thank GOD for the breath — each in their own words, each within themselves. In that minute we are One Breath.
WEBREATH — the Minute at 11:11, your own local time — we are One Breath