ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ 16 · Манна та перепілки з неба

1Вирушивши з Еліма, уся ізраїльська громада прибула до пустелі Сін, що між Елімом та Синаєм, п’ятнадцятого дня другого місяця після їхнього виходу з землі Єгипетської.

2У пустелі уся ізраїльська громада ремствувала проти Мойсея та Аарона.

3І сказали їм сини Ізраїля: «О, якби ми померли від руки БОГА в землі Єгипетській, коли сиділи біля казанів із м’ясом, коли їли хліб досхочу! Бо ви вивели нас у цю пустелю, щоб усю цю громаду зморити голодом до смерті».

4І сказав БОГ Мойсеєві: «Ось Я дощем пошлю вам хліб із неба, і народ виходитиме та збиратиме щодня пайку на цей день, щоб Я міг випробувати їх, чи підуть вони за Моїми настановами, чи ні.

5А шостого дня, коли вони розділять те, що принесуть, виявиться, що буде вдвічі більше за те, що збирають щодня».

6І сказали Мойсей та Аарон усім синам Ізраїля: «Увечері пізнаєте ви, що саме БОГ вивів вас із землі Єгипетської;

7а вранці побачите Присутність БОГА, бо почув Він нарікання ваші на БОГА. Бо хто ми такі, що ви ремствуєте проти нас?»

8«Бо саме БОГ, — продовжив Мойсей, — дасть вам увечері м’ясо на їжу, а вранці хліб досхочу, позаяк БОГ почув нарікання, які ви вимовляєте; а яка наша частка? Нарікання ваше — проти БОГА, а не проти нас!»

9Тоді сказав Мойсей Ааронові: «Скажи всій ізраїльській громаді: Приступіть перед БОГА, бо почув Він нарікання ваше».

10І коли Аарон промовляв до всієї громади ізраїльтян, вони повернулися в бік пустелі, і ось, у хмарі, з’явилася Присутність БОГА.

11БОГ промовив до Мойсея:

12«Я почув нарікання ізраїльтян. Промов до них і скажи: Надвечір ви їстимете м'ясо, а вранці насититеся хлібом; і пізнаєте, що Я, ВІЧНИЙ, — ваш Бог».

13Увечері з’явилися перепелиці й укрили табір; а вранці довкола табору випала роса.

14Коли ж роса зійшла, ось, на поверхні пустелі лежало щось дрібне й лускате, таке дрібне, мов іній на землі.

15Коли ізраїльтяни побачили це, вони сказали один одному: «Що це?»; на відміну від інших: «Це манна», — бо вони не знали, що то було. І сказав їм Мойсей: «Це хліб, який БОГ дав вам їсти.

16Ось що наказав БОГ: Нехай кожне домогосподарство збере стільки, скільки йому потрібно з'їсти — по омеру на людину, скільки є вас; кожне домогосподарство нехай візьме для тих, хто в його наметі».

17Ізраїльтяни так і зробили: одні зібрали багато, інші мало.

18Але коли поміряли омером, у того, хто зібрав багато, не виявилося зайвого, а в того, хто зібрав мало, не було браку: кожне домогосподарство зібрало стільки, скільки йому потрібно було з'їсти.

19І сказав їм Мойсей: «Нехай ніхто не залишає нічого з нього до ранку».

20Але вони не послухали Мойсея; дехто з них залишив із нього до ранку, і завошивіло воно червою та засмерділося. І розгнівався на них Мойсей.

21І збирали вони його щоранку, кожен стільки, скільки йому потрібно було з'їсти; а коли сонце пригрівало, воно тануло.

22Шостого ж дня назбирали вони їжі вдвоє, по два омери на кожного; і прийшли всі проводирі громади, і сповістили Мойсея,

23а він сказав їм: «Ось що мав на увазі БОГ: Завтра — день спочинку, свята субота БОГА. Печіть, що маєте пекти, і варіть, що маєте варити; а все, що залишиться, відкладіть на збереження до ранку».

24І відклали вони це до ранку, як і наказав Мойсей; і воно не засмерділося, і червиці не було в ньому.

25Тоді Мойсей сказав: «Їжте це сьогодні, бо сьогодні — субота БОГА; сьогодні не знайдете його на рівнині.

26Шість днів збирайте його, а сьомого дня — субота, не буде його».

27Проте дехто з народу вийшов сьомого дня збирати, але нічого не знайшли.

28І сказав БОГ до Мойсея: «Доки ви всі відмовлятиметеся пильнувати Мої заповіді та Мої вчення?

29Зважте, що це БОГ дав вам суботу, тому й дає вам шостого дня їжі на два дні. Нехай кожен залишається на місці: нехай ніхто не залишає околиць сьомого дня».

30І залишався народ у спокої сьомого дня.

31Дім Ізраїлів назвав це манною;. вона була мов коріандрове насіння, біла, і смак її був немов коржі непевні. у меді.

32І сказав Мойсей: «Ось що наказав БОГ: Нехай один омер із того зберігається крізь покоління, щоб бачили вони хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли вивів вас із землі Єгипетської».

33І сказав Мойсей Ааронові: «Візьми посудину, поклади в неї один омер манни і постав її перед БОГОМ, на збереження крізь віки».

34Як БОГ повелів Мойсеєві, так Аарон поклав її перед Заповітом, на збереження.

35І їли ізраїльтяни манну сорок років, аж поки не прийшли до заселеної землі; вони їли манну, аж поки не прийшли до кордонів землі Ханаанської.

36Омер — це десята частина ефи.