ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ 14 · Фараон переслідує ізраїльтян

1БОГ сказав Мойсеєві:

2Скажи синам Ізраїлевим, щоб вони повернули назад і стали табором перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і морем, перед Ваал-Цефоном; навпроти нього станьте табором біля моря.

3І скаже фараон про синів Ізраїлевих: «Вони заблукали в цій землі; пустеля замкнула їх».

4І Я затягну серце фараона, і він поженеться за ними, і прославлюся Я через фараона та все військо його; і пізнають єгиптяни, що Я — БОГ. І зробили вони так.

5Коли сповіщено було цареві Єгипту, що народ утік, перемінилося серце фараона та вельмож його щодо народу, і сказали вони: «Що це ми зробили, відпустивши Ізраїля від служіння нам?»

6Він запряг колісницю свою і військо своє взяв із собою;

7і взяв шістсот добірних колісниць, і всі інші колісниці Єгипту, з начальниками; первісно «третя людина на царській колісниці»; звідси «ад’ютант», «начальник» на всіх них.

8І затяв БОГ серце фараона, царя Єгипту, і він погнався за синами Ізраїлевими. Сини ж Ізраїлеві виходили зухвало,

9і єгиптяни погналися за ними, і всі коні колісниць фараона, і вершники його, і воїни його настигли їх, коли вони стояли табором біля моря, біля Пі-Гахірота, перед Ваал-Цефоном.

10Коли фараон наблизився, сини Ізраїлеві звели очі свої й побачили єгиптян, які наступали на них. Страшенно злякалися сини Ізраїлеві й закричали до БОГА.

11І сказали вони Мойсеєві: «Чи хіба бракувало могил у Єгипті, що ти повів нас помирати в пустелі? Що це ти вчинив із нами, вивівши нас із Єгипту?»

12Чи це не те саме слово, що ми казали тобі в Єгипті, мовлячи: ‘Облиш нас, і ми будемо служити єгиптянам, бо краще нам служити єгиптянам, ніж померти в пустелі’?»

13Але Мойсей сказав до народу: «Не бійтеся! Стійте і споглядайте спасіння, яке БОГ вчинить для вас сьогодні; бо єгиптян, яких ви бачите сьогодні, ви більше ніколи не побачите.

14БОГ воюватиме за вас; ви ж мовчіть!»

15Тоді БОГ сказав Мойсеєві: «Чому ти взиваєш до Мене? Скажи синам Ізраїлевим рушати вперед.

16А ти підніми жезл твій, і простягни руку твою над морем, і розділи його, щоб сини Ізраїлеві могли йти посеред моря суходолом.

17А Я запеклу серця єгиптян, щоб вони пішли вслід за ними; і прославлюся через фараона та все військо його, колісниці його та вершників його.

18І нехай пізнають єгиптяни, що Я — БОГ, коли Я прославлюся через фараона, колісниці його та вершників його».

19І рушив ангел Божий, що йшов перед табором ізраїльським, і пішов позаду них; і рушив стовп хмарний з-перед них, і став позаду них,

20і ввійшов між табір єгипетський і табір Ізраїля. Так постала хмара з темрявою, і вона наслала чари на, «наслати чари» або «прокляття.» ніч, так що одні не наближалися до інших усю ту ніч.

21Тоді Мойсей простяг руку свою над морем, і БОГ гнав море сильним східним вітром усю ту ніч, і вчинив море суходолом. І розділилися води,

22і пішли ізраїльтяни серед моря по суші, і води були для них стіною праворуч від них і ліворуч від них.

23Єгиптяни кинулися в погоню вслід за ними в море — усі коні фараонові, колісниці його та вершники його.

24У ранкову сторожу споглянув БОГ на єгипетське військо зі стовпа вогню та хмари і кинув єгипетське військо в паніку.

25[Бог] заклинив, за кількома стародавніми версіями. На відміну від інших: «поскидав». колеса їхніх колісниць так, що вони посувалися вперед насилу. І сказали єгиптяни: «Утікаймо від ізраїльтян, бо БОГ воює за них проти Єгипту».

26Тоді сказав БОГ Мойсеєві: «Простягни руку свою над морем, щоб повернулися води на єгиптян, на колісниці їхні та на вершників їхніх».

27І простяг Мойсей руку свою над морем, і на світанку море повернулося до звичного стану свого, а єгиптяни втікали перед ним. Але БОГ скинув єгиптян у море.

28Води повернулися й покрили колісниці та вершників — усе військо фараонове, що ввійшло за ними в море; не залишилося з них жодного.

29А ізраїльтяни пройшли крізь море по суші, і води були для них стіною праворуч від них і ліворуч від них.

30Так визволив БОГ того дня Ізраїля від єгиптян. І побачив Ізраїль єгиптян мертвими на березі моря.

31І коли побачив Ізраїль дивовижну силу, яку БОГ явив проти єгиптян, убоявся народ БОГА; і повірили вони в БОГА та в Мойсея — слугу Божого.