ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ 13 · Посвячення первістків

1І промовляв далі БОГ до Мойсея, кажучи:

2«Освяти Мені кожного первістка чоловічої статі; людини й худоби, перший [чоловічий] плід кожної утроби серед синів Ізраїлевих — Мій».

3І сказав Мойсей до народу: «Пам'ятайте цей день, коли ви вийшли на волю з Єгипту, з дому рабства, як БОГ вивів вас із нього міцною рукою: не їстиметься квасний хліб.

4Ви виходите на волю цього дня, у місяці Авіві.

5Тож коли введе тебе БОГ у землю ханаанеїв, хіттеїв, амореїв, хіввеїв та євусеїв, що про неї клявся Він батькам твоїм дати тобі, у край, що тече молоком і медом, то дотримуватимешся в цьому місяці такого звичаю:

6«Сім днів їстимеш опрісноки, а сьомого дня буде свято БОГА.

7Упродовж семи днів їстимуться опрісноки; не повинно знайтися в тебе квасного хліба, і не повинно знайтися закваски в усій твоїй землі.

8І поясниш ти дитині своїй того дня: “Це заради того, що БОГ учинив для мене, коли я вийшов на волю з Єгипту”.

9«І буде це тобі за знак на твоїй руці та за нагадування на твоєму чолі, — щоб Вчення БОЖЕ було в устах твоїх, — бо міцною рукою БОГ вивів тебе з Єгипту.

10І дотримуватимешся цієї постанови у встановлений для неї час із року в рік.

11«І коли введе тебе БОГ у землю ханаанеїв, як клявся Він тобі та твоїм батькам, і віддасть її тобі,

12то відділятимеш для БОГА всякий перший плід утроби: кожен первісток чоловічої статі, якого приведе твоя худоба, належатиме БОГУ».

13Але всякого первістка ослячого викупиш ягням; якщо ж не викупиш його, мусиш зламати йому шию. І всякого первістка мужеської статі серед дітей твоїх мусиш викупити.

14І коли в прийдешній час запитає тебе дитя твоє, мовлячи: «Що це означає?», то відповіси йому: «Могутньою рукою вивів нас БОГ із Єгипту, з дому рабства.

15Коли фараон уперто відмовлявся відпустити нас, БОГ повбивав усякого [мужеської статі] первістка в землі Єгипетській, від первістка людського до первістка з худоби. Тому я приношу в жертву БОГОВІ всяке перве розверзе́ння утроби мужеської статі, а всякого первістка мужеської статі серед дітей моїх викупляю».

16«І нехай буде це знаком на руці твоїй і як пов'язка на чолі твоїм, що могутньою рукою визволив нас БОГ із Єгипту».

17І сталося, коли фараон відпустив народ, Бог не повів їх шляхом землі Филистимської, хоч той був ближчим; бо сказав Бог: «Щоб не пожалкував народ, побачивши війну, та не повернувся до Єгипту».

18Тож повів Бог народ в обхід, шляхом пустелі біля Очеретяного моря.І вийшли сини Ізраїлеві озброєні непевне. із землі Єгипетської.

19І взяв Мойсей із собою кості Йосипа, бо той закляв був синів Ізраїлевих клятвою, кажучи: «Бог неодмінно зглянеться над вами, і тоді ви винесете кості мої звідси з собою».

20І рушили вони із Суккота, і розташувалися табором в Етамі, на краю пустелі.

21БОГ же йшов перед ними вдень у стовпі хмарному, щоб провадити їх дорогою, а вночі у стовпі вогняному, щоб світити їм, аби вони могли йти вдень і вночі.

22Стовп хмари вдень і стовп вогню вночі не відступали з-перед народу.