ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ 12 · Перша Пасха

1БОГ сказав Мойсеєві та Ааронові в землі Єгипетській:

2Місяць цей буде для вас початком місяців; першим із місяців року буде він для вас.

3Промовте до всієї громади Ізраїля і скажіть, що десятого дня цього місяця нехай візьме собі кожен ягня на родину, означає або «вівцю», або «козу»; пор. в. 5. ягня на дім.

4Якщо ж дім замалий для ягняти, нехай розділить його із сусідом, що мешкає поруч, за числом осіб: ви маєте розрахувати частку за ягня відповідно до того, скільки з'їсть кожен дім.

5Ягня ваше має бути без вади, однорічний самець; можете взяти його від овець або від кіз.

6Ви будете стерегти його аж до чотирнадцятого дня цього місяця; і вся зібрана громада Ізраїльтян заріже його у сутінках.

7Вони візьмуть трохи крові і покладуть на два одвірки та на наддвірок домів, у яких вони їстимуть його.

8Вони їстимуть м'ясо тієї ж ночі; вони їстимуть його спеченим на вогні, з опрісноками та з гіркими травами.

9Не їжте з нього нічого сирим чи будь-як звареним у воді, але спеченим на вогні — голову, ноги та нутрощі.

10Ви не повинні залишати нічого з нього до ранку; якщо ж щось із нього залишиться до ранку, ви маєте спалити це.

11Ось як ви їстимете його: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших і палиця ваша у руці вашій; і їстимете його поспіхом: це пасхальне приношення. для БОГА.

12Бо тієї ночі пройду Я Єгипетською землею і уражу кожного первістка [чоловічої статі] в Єгипетській землі, від людини і до худоби; і над усіма богами Єгипту вчиню суди, Я БОГ.

13І буде кров знаком для вас на домах, де ви перебуваєте: коли Я побачу ту кров, то пройду повз вас, і не буде серед вас згубної виразки, коли Я вражатиму Єгипетську землю.

14І стане цей день для вас днем пам'яті: ви святкуватимете його як свято для БОГА в усі роди ваші; як установу вічну святкуватимете його.

15Сім днів їстимете опрісноки; вже першого дня вилучіть розчину з ваших домів, бо кожен, хто їстиме квасне від першого дня до сьомого дня, — відтята буде душа та від Ізраїля.

16І першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори; жодної праці не слід робити в них; тільки те, що їсти кожній людині, — лише це можна готувати вам.

17І дотримуйтеся [Свята] Опрісноків, бо саме цього дня Я вивів ополчення ваші з Єгипетської землі; і дотримуйтеся цього дня в усі роди ваші як установи вічної.

18У першому місяці, з чотирнадцятого дня місяця ввечері, будете їсти опрісноки до двадцять першого дня місяця ввечері.

19Сім днів розчини не повинно знаходитися у ваших домах. Бо кожен, хто їстиме квасне, — відтята буде душа та від громади Ізраїля, чи то приходень, чи то уродженець цієї землі.

20Нічого квасного не їжте; у всіх оселях ваших їстимете опрісноки.

21І покликав Мойсей усіх старшин Ізраїля та й сказав їм: «Ідіть, візьміть собі ягнят за родинами вашими і заколіть пасху.

22І візьміть пучок ісопу, і вмочіть у кров, що в посудині, і доторкніться одвірка та двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви ніхто не виходьте за двері дому свого аж до ранку.

23Бо переходитиме БОГ, щоб уразити Єгипет, і побачить кров на одвірку й на двох одвірках бічних, і обмине БОГ ті двері, і не попустить Губителеві ввійти до домів ваших, щоб убивати.

24«І зберігайте це як постанову повіки для себе і для синів своїх.

25І станеться, коли ввійдете в ту землю, яку дасть вам БОГ, як обіцяв, то пильнуйте це служіння.

26І буде, коли скажуть вам сини ваші: „Що це за служіння у вас?“

27то скажете: „Це жертва пасхальна для БОГА, Який обминув доми синів Ізраїля в Єгипті, коли вражав єгиптян, а наші доми визволив“». І схилився народ, і поклонився.

28І пішли сини Ізраїля, і зробили так; як повелів БОГ Мойсеєві та Аарону, так вони й учинили.

29І сталося опівночі, БОГ уразив кожного первістка в землі Єгипетській, від первістка фараона, що сидів на престолі своїм, до первістка полоненого, що перебував у темниці, і все первородне з худоби.

30І встав фараон тієї ночі, він сам і всі слуги його, і всі єгиптяни, — і зчинився великий зойк у Єгипті, бо не було дому, де не було б мерця.

31І покликав він Мойсея та Аарона вночі і сказав: «Встаньте, вийдіть з-поміж мого народу, і ви, і сини Ізраїля з вами! Ідіть, служіть БОГОВІ, як ви казали!

32Візьміть і дрібну, і велику худобу вашу, як ви казали, та й ідіть! І поблагословіть також і мене!»

33І квапили єгиптяни народ, поспішаючи відпустити їх із краю, бо казали: «Усі ми помремо».

34І поніс народ тісто своє, перш ніж воно сквасилося, діжі свої, загорнені в плащі свої, на плечах своїх.

35Сини ж Ізраїля вчинили за велінням Мойсея і попросили в єгиптян речей срібних, і речей золотих, та одягу.

36А БОГ прихилив серця єгиптян до народу, і вони дали їм за проханням їхнім; так обібрали вони єгиптян.

37І рушили сини Ізраїля з Раамсеса до Суккота, близько шестисот тисяч піших воїнів, окрім дітей.

38Також і безліч різноплемінного люду вийшла з ними, і дуже багато худоби, як дрібної, так і великої.

39І спекли вони з тіста, що винесли з Єгипту, прісні коржі, бо воно ще не сквасилося, позаяк вигнані були вони з Єгипту і не могли зволікати, та й запасів ніяких собі не приготували.

40Час же перебування синів Ізраїля, що прожили вони в Єгипті, становив чотириста тридцять років;

41і сталося по закінченні чотирьохсот тридцяти років, саме того дня, всі ополчення БОГА вийшли з єгипетського краю.

42То була для БОГА ніч пильнування, щоб вивести їх із єгипетського краю; та сама ніч належить БОГОВІ — ніч пильнування для всіх синів Ізраїля в усі їхні роди.

43БОГ сказав Мойсеєві та Ааронові: Ось закон пасхальної жертви: Жоден чужинець не повинен їсти її.

44Але всякий [чоловічої статі] раб, якого ти купив, може їсти її, коли буде обрізаний.

45Жоден підневільний чи найманий робітник не їстиме її.

46В одному домі належить їсти її: ти не винесеш нічого з цього м'яса назовні з дому; і кістки в ній не зламаєш.

47Уся громада Ізраїля має приносити її.

48Якщо ж чужинець, що мешкає в тебе, схоче принести пасху БОГОВІ, нехай буде обрізаний у нього кожен чоловічої статі; тоді він буде допущений принести її; і стане він немов уродженець цієї землі. Але жоден необрізаний чоловік не повинен їсти її.

49Один закон буде для громадянина цієї землі і для чужинця, що мешкає серед вас.

50І вчинили так усі ізраїльтяни; як БОГ наказав Мойсеєві та Ааронові, так вони й учинили.

51Саме того дня БОГ визволив ізраїльтян із землі Єгипетської, полк за полком.