КНИГА ЕККЛЕЗІАСТА 9 · Однакова доля для всіх

1Бо все це я взяв до серця і все це збагнув: що діяння навіть праведних і мудрих визначені Богом. Навіть любов! Навіть ненависть! Нічого з цього Людина не знає наперед —

2нічого! Бо однакова доля судилася всім: праведному і нечестивому; доброму й чистому, і нечистому; тому, хто приносить жертву, і тому, хто не приносить; тому, хто вгодний, і тому, хто невгодний; і тому, хто клянеться, і тому, хто цурається клятви.

3Ось що гірке в усьому, що діється під сонцем: що однакова доля судилася всім. (Мало того, серця людські сповнені смутку, і розум їхній — безумства, поки вони живуть; а потім — до мертвих!)

4Бо той, хто лічиться між живими, має на що сподіватися — навіть живий пес ліпший за мертвого лева —

5бо живі знають, що помруть. А мертві не знають нічого; немає їм більше відплати, бо навіть пам'ять про них загинула.

6Їхня любов, їхня ненависть, їхні ревнощі давно минули; і немає їм більше частки повіки вічні в усьому, що діється під сонцем.

7Іди, [сину мій,] їж свій хліб у радості і пий вино своє з веселим серцем; бо діяння твоє давно вже благословенне Богом.

8Нехай одяг твій завжди буде свіжо випраний, і на голові твоїй ніколи хай не бракує єлею.

9Насолоджуйся щастям із жінкою, яку любиш, усі скороминущі дні життя, що даровані тобі під сонцем, — усі твої скороминущі дні. Бо тільки це ти можеш узяти від життя та від трудів своїх, якими трудишся під сонцем.

10Усе, що в силі твоєї руки чинити, роби в міру сили своєї. Бо немає ні діяння, ні розмислу, ні знання, ні мудрості в Шеолі, куди ти прямуєш.

11Ще спостерігав я під сонцем, щоНе прудким дістається біг,Ні хоробрим — перемога в битві;Ні мудрим — хліб,Ні розумним — багатство,Ні вченим — ласка.Бо час нещастя приходить на всіх.

12І не відає людина часу свого. Як риби потрапляють у згубну сіть, і як птахи вловлюються в сильце, так і люди захоплені бувають у час лиха, коли воно спадає на них зненацька.

13Ось іще бачив я під сонцем щодо мудрості, і це глибоко вразило мене.

14Було мале місто, і мало в ньому людей; і прийшов до нього великий цар, оточив його та звів проти нього могутні вали облоги.

15Був же в місті бідний мудрець, який міг би врятувати його мудрістю своєю, та ніхто не згадав про того бідного чоловіка.

16І промовив я: Мудрість краща за міць; протеМудрість убогого знехтувана,І слів його не слухають.

17Слова мудреців, мовлені тихо, чують швидше, ніж вигуки володаря в безумстві.

18Мудрість цінніша за військову зброю, але одна помилка нищить багато добра.