КНИГА ЕККЛЕЗІАСТА 7 · Цінність мудрості

1Добре ім'я ліпше за запашну оливу, і день смерті — за день народження.

2Ліпше йти до дому жалоби, ніж до дому бенкету; бо це кінець кожного смертного, і живий має взяти це до серця.

3Смуток ліпший за веселощі; бо хоч обличчя сумне, серце може радіти.

4Мудрі тягнуться до дому жалоби, а безумні — до дому веселощів.

5Ліпше слухати докір мудрого, ніж слухати похвалу безумних.

6Бо легковажність). безумного — немов тріск кропиви під казаном. Але й це марнота;

7бо утиск може позбавити мудрого глузду і згубити розважливість обачного. «обачного.»

8Кінець справи ліпший за її початок.Ліпший терпеливий духом, ніж гордий духом.

9Не дозволяй духу своєму хутко гніватися, бо гнів спочиває в грудях безумних.

10Не кажи: «Як сталося, що колишні часи були ліпші за нинішні?» Бо не від мудрості запитуєш про це.

11Мудрість така ж добра, як спадщина, і навіть ліпша для тих, хто бачить сонце.

12Бо бути під захистом мудрості — це бути також під захистом срібла, а перевага пізнання в тому, що мудрість зберігає життя тому, хто володіє нею.

13Поглянь на діло Боже! Хто бо може випростати те, що було скривлене?

14Тож у час благополуччя насолоджуйся благополуччям; а в час недолі розваж: Одне не менше, ніж інше, було ділом Божим; отже, смертні не можуть знайти жодної вини за [Богом].

15У моєму скороминущому житті бачив я і те, й інше: часом праведний гине попри свою праведність, і часом нечестивий живе довго попри своє нечестя.

16Тож не будь надміру праведним і не мудруй понад міру, щоб не стати ошелешеним.

17Не будь надміру нечестивим і не будь безумцем, щоб не померти передчасно.

18Найкраще, щоб ти тримався за одне і не випускав з руки іншого, бо хто боїться Бога, виконає свій обов'язок щодо обох.

19Мудрість для мудрого — більша твердиня, ніж десять можновладців, що в місті.

20Бо немає на землі людини настільки доброї, яка чинила б лише благо й не похибила б ні в чому.

21Зрештою, не зважай на кожне слово, яке мовлять, щоб не почути, як твій слуга проклинає тебе;

22бо ти й сам добре пам'ятаєш численні випадки, коли проклинав інших.

23Усе це випробував я мудрістю. Я гадав, що зможу осягнути це, але воно вислизає від мене.

24[Таємниця] того, що діється, недосяжна й глибока, бездонно глибока; хто може її збагнути?

25Я звернув свій розум до того, щоб пізнавати, досліджувати й шукати мудрість та причину всього сущого, і щоб збагнути нечестя, глупоту, безумство та марноту.

26І знаходжу я гіршою за смерть жінку, яка вся — пастка, чиї руки — кайдани, а серце — тенета. Хто угодний Богові, той спасеться від неї, а неугодний буде нею схоплений.

27Ось що знайшов я, — сказав Когелет, — одне за одним добираючи, аби знайти причину речей.

28А чого я шукав далі, та так і не знайшов: знайшов я тільки одну [істинну] людину з-поміж тисячі, але серед них усіх не знайшов [по-справжньому спорідненої] жінки.

29Але гляди, це я знайшов: Бог створив людей простими, але вони вдалися до надмірних міркувань.