ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 5 · Заповіт біля Хориву

1Мойсей скликав увесь Ізраїль та й сказав їм: Слухай, Ізраїлю, закони й правила, які я проголошую вам цього дня! Вивчайте їх і пильно виконуйте їх!

2ВІЧНИЙ, Бог наш, уклав із нами заповіт на Хориві.

3Не з нашими предками уклав БОГ цей заповіт, а з нами, живими, з кожним із нас, хто тут сьогодні.

4Обличчям до обличчя говорив БОГ до вас на горі з-посеред вогню —

5я стояв між БОГОМ та вами того часу, щоб переказати вам слова БОЖІ, бо ви боялися вогню й не сходили на гору, — кажучи:

6Я — ВІЧНИЙ, Бог твій, що вивів тебе з краю Єгипетського, з дому неволі:

7Нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене.

8Не роби собі різьбленого кумира, ані жодної подоби того, що на небі вгорі, або на землі внизу, або у воді під землею.

9Не вклоняйся їм і не служи їм. Бо Я — ВІЧНИЙ, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на дітях, на третьому і на четвертому поколінні тих, хто відкидає Мене,

10але виявляє ласку тисячному поколінню тих, хто любить Мене й дотримується Моїх заповідей.

11Не присягай неправдиво іменем ВІЧНОГО, Бога твого; бо БОГ не залишить безкарним того, хто присягає неправдиво цим іменем.

12Пильнуй день суботній, щоб святити його, як наказав тобі ВІЧНИЙ, Бог твій.

13Шість днів працюй і роби всю роботу свою,

14а день сьомий — субота ВІЧНОМУ, Богові твоєму; не роби жодної праці — ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні віл твій, ні осел твій, ні будь-яка худоба твоя, ні чужинець у поселеннях твоїх, щоб спочив раб твій і рабиня твоя, як і ти.

15Пам’ятай, що рабом був ти в землі Єгипетській, і вивів тебе звідти ВІЧНИЙ, Бог твій, рукою могутньою та раменом простягненим; тому наказав тобі ВІЧНИЙ, Бог твій, дотримувати день суботній.

16Шануй батька твого й матір твою, як наказав тобі ВІЧНИЙ, Бог твій, щоб довго тривало життя твоє і щоб добре велося тобі на землі, яку ВІЧНИЙ, Бог твій, призначає тобі.

17Не вбивай.Не чини перелюбу.Не кради.Не свідчи неправдиво проти ближнього твого.

18Не жадай дружини ближнього твого. І не бажай дому ближнього твого, ні поля його, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, ні всього, що належить ближньому твоєму.

19БОГ промовив ці слова — ці й не більше — до всієї вашої громади на горі, могутнім голосом із вогню та густих хмар. Написавши їх на двох кам’яних таблицях, [Бог] віддав їх мені.

20Коли ви почули голос із темряви, в той час як гора палала вогнем, ви прийшли до мене, усі голови ваших племен та ваші старші,

21і сказали: «Ось показав нам ВІЧНИЙ, Бог наш, величну Присутність, і голос Бога ми почули з вогню; цього дня ми побачили, що рід людський може жити, навіть коли до нього промовляє Бог».

22Тож навіщо нам помирати? Бо цей страхітливий вогонь пожере нас; якщо ми й далі чутимемо голос ВІЧНОГО, Бога нашого, ми помремо.

23Бо чи є якийсь смертний, котрий коли-небудь чув голос живого Бога, що промовляє з полум'я, як чули ми, і залишився живим?

24Підійди ближче ти й вислухай усе, що скаже ВІЧНИЙ, Бог наш, а тоді ти перекажеш нам усе, що сповістить тобі ВІЧНИЙ, Бог наш, і ми охоче виконаємо це”.

25БОГ почув благання, з яким ви звернулися до мене, і промовив БОГ до мене: «Почув Я благання, з яким цей народ звернувся до тебе; добре вчинили вони, сказавши так.

26О, якби завжди було в них таке серце, щоб боятися Мене і пильнувати всі заповіді Мої повсякчас, аби добре було їм та їхнім дітям навіки!

27Іди, скажи їм: „Повертайтеся до наметів своїх“.

28А ти зостанься тут зі Мною, і Я викладу тобі все Вчення — закони й постанови, — яких ти навчиш їх, щоб вони виконували їх у землі, яку Я даю їм у володіння».

29Пильнуйте ж чинити так, як повелів вам ВІЧНИЙ, Бог ваш. Не збочуйте ні праворуч, ні ліворуч:

30ходіть лише тією дорогою, яку заповідав вам ВІЧНИЙ, Бог ваш, щоб ви жили, і добре велося вам, і довгими були дні ваші в землі, якою володітимете.