ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 3 · Поразка Оґа

1Ми рушили дорогою вгору до Башану, і Оґ, цар башанський, з усім своїм військом виступив на бій проти нас при Едреї.

2Та БОГ сказав мені: Не бійся його, бо Я віддаю його, і все військо його, і край його в твою руку, і ти вчиниш із ним так, як учинив із Сигоном, царем аморейським, що жив у Хешбоні.

3І віддав ВІЧНИЙ, наш Бог, у нашу руку також Оґа, царя башанського, з усім його військом, і завдали ми їм такого удару, що не залишилося вцілілих.

4Того часу захопили ми всі міста його; не було міста, якого б ми не взяли в них: шістдесят міст, увесь край Арґов, царство Оґа в Башані, —

5усі ті міста були укріплені високими мурами, брамами й засувами, крім великої кількості міст без мурів.

6Ми піддали їх закляттю, як учинили були з царем Сигоном хешбонським; ми піддали закляттю кожне місто — чоловіків, жінок і дітей, —

7а всю худобу та здобич із міст узяли собі як здобич.

8Так захопили ми того часу з рук двох аморейських царів край по той бік Йордану, від долини Арнон до гори Гермон, —

9сидоняни називають Гермон Сірйоном, а амореї називають його Сеніром, —

10усі міста Плато, і ввесь Ґілеад, і ввесь Башан аж до Салхи та Едреї, міст царства Оґа в Башані.

11Лише Оґ, цар башанський, зостався з останніх рефаїв. Ложе його, залізне ложе, нині в Раббі аммонітян; дев'ять ліктів завдовжки воно й чотири лікті завширшки, за звичайним ліктем!

12І ось земля, яку ми розділили того часу: частку від Ароера вздовж потоку Арнон, із частиною гірського краю Ґілеад та містами його, дав я рувимлянам і ґадянам.

13А решту Ґілеаду та весь Башан під владою Оґа — увесь округ Арґов, усю ту частину Башану, що зветься краєм рефаїв, — дав я половині коліна Манасіїного.

14Яір, син Манасії, одержав увесь округ Арґов (тобто Башан) аж до межі ґешурян та маахітян, і назвав його своїм ім’ям: Хавот-Яір, як воно є й донині.

15А Махірові дав я Ґілеад.

16Рувимлянам же та ґадянам дав я від Ґілеаду аж до потоку Арнон, де середина потоку є межею, і аж до потоку Яббок, межі аммонітян,

17[захопили ми також] Араву, від підніжжя схилів Пісґи на сході до берега Йордану, і від Кіннерету аж до моря Арави, моря Солоного.

18Того часу наказав я вам, кажучи: «ВІЧНИЙ, Бог ваш, дав вам цю землю на володіння. Ви мусите рушити озброєними, усі хоробрі воїни, на чолі братів ваших, синів Ізраїлевих.

19Тільки жінки ваші, діти ваші й худоба ваша — знаю бо, що маєте ви багато худоби, — нехай зостануться в містах, які я дав вам,

20доки БОГ не дасть спочинку братам вашим, як і вам, і доки вони також не посядуть землі, яку ВІЧНИЙ, Бог ваш, дає їм по той бік Йордану. Тоді повернетеся кожен до свого володіння, яке я призначив йому».

21І наказав я тоді Ісусові, кажучи: «Очі твої бачили все, що вчинив ВІЧНИЙ, Бог ваш, цим двом царям; так учинить БОГ з усіма царствами, до яких ти переходиш.

22Не бійтеся їх, бо то ВІЧНИЙ, Бог ваш, воюватиме за вас».

23І благав я БОГА того часу, кажучи:

24«О Владико мій БОЖЕ, Ти, Хто дав Своєму рабові побачити перші діла величі Твоєї та могутньої руки Твоєї, Ти, із чиїми могутніми ділами жоден бог на небі чи на землі не зрівняється!

25Дозволь же мені перейти й побачити ту добру землю, що по той бік Йордану, ту гарну гірську країну та Ливан».

26Але БОГ розгнівався на мене через вас і не послухав мене. І сказав мені БОГ: «Годі! Більше ніколи не говори Мені про цю справу!

27Зійди на вершину Пісґи і споглянь на захід, на північ, на південь і на схід. Поглянь на це пильно, бо ти не перейдеш цей Йордан.

28Дай Ісусові настанови, зміцни його та додай йому мужності, бо він перейде на чолі цього народу і наділить їх тією землею, яку ти тільки побачиш».

29Тим часом ми залишалися в долині навпроти Бет-Пеору.