ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 33 · Мойсей благословляє дванадцять колін

1Ось благословення, яким Мойсей, посланець Бога, попрощався із синами Ізраїля перед тим, як помер.

2Він сказав: ГОСПОДЬ прийшов від Сінаю,І засяяв для них із Сеїру —З’явившись із гори Паран,І наближаючись від Рівевот-кадешу,Блискавиця спалахує для них із [Божої] правиці. непевно, можливо, назва місцевості.

3Справді Любитель народу,Всі їхні освячені — у Твоїй руці.Вони йшли Твоїми слідами,Приймаючи Твої виголошення,

4Коли Мойсей заповідав нам ВченняЯк спадщину для громади Якова.

5Тоді [Бог] став Царем у Єшуруні,Коли зібралися проводирі народу,Коліна Ізраїля разом.

6Нехай живе Рувен і не помирає,Хоч і нечисленним буде люд його.

7А це він сказав про Юду:Почуй, о ВІЧНИЙ, голос ЮдиІ поверни його до народу його.Хоч його власні руки борються за нього, з патахом) «Зроби сильними його руки для нього». Пор. rabbeh, Суд. 9.29. Допоможи йому проти ворогів його.

8А про Леві він сказав:Нехай Твої Туммім та УрімБудуть із Твоїм вірним,Якого Ти випробував у Массі,Змагався з ним біля Вод Меріви;

9Хто сказав про свого батька і свою матір:«Я не зважаю на них».Братів своїх він не визнавав,Не знав власних дітей.Лише Твоїх повелінь вони трималисяІ берегли Твій завіт.

10Вони навчатимуть Твоїх законів ЯковаІ Твоїх настанов Ізраїля.Вони підноситимуть Тобі кадило для пахощівІ цілопалення на Твоїм жертовнику.

11Благослови, о ВІЧНИЙ, маєток йогоІ яви благовоління до праці його.Урази стегна його супротивників;Нехай вороги його більше не встануть.

12Про Веніямина він сказав:Улюблений ГОСПОДОМ,Він спочиває безпечно поруч Нього,Завжди захищений,Бо перебуває поміж Божих рамен.

13І про Йосифа сказав він: Благословенна БОГОМ земля його щедротами роси з небес, («згори» для miṭṭal (букв. «від роси»), пор. Бут. 49.25. Та безоднею, що спочиває внизу;

14Щедрим урожаєм сонця, і щедрим плодом місяців;

15Кращим від гір стародавніх, і щедротами пагорбів віковічних;

16Щедротами землі та повноти її, і благоволінням Присутності в Кущі. Нехай спочинуть вони на голові Йосифа, на тім’ї обраного між братами своїми.

17Як первісток бика у величі своїй, роги його — немов роги дикого тура; ними він коле народи, усі краї землі разом. Це — міріади Єфрема, то — тисячі Манасії.

18І про Завулона сказав він: Радій, Завулоне, у виходах твоїх, та Іссахаре, у наметах твоїх.

19Вони кличуть свій рід до гори, де приносять жертви успіху. Бо вони живляться багатствами моря і прихованими скарбами піску.

20І про Гада сказав він: Благословенний Той, Хто поширює Гада! Приліг він, мов лев, щоб розтерзати рамено і тім’я.

21«шанований» у постбіблійному івр. Він вибрав собі найкраще, бо там частка шанованого вождя, куди зійшлися глави народу. Він чинив правосуддя БОГА і постанови Його для Ізраїля.

22І про Дана сказав він: Дан — левеня, що вистрибує з Башана.

23І про Нафталі сказав він: О Нафталі, ситий благоволінням і повний благословення БОГА, візьми у володіння захід і південь.

24І про Ашера сказав він: Благословенніший над усіх синів Ашер; нехай буде улюбленцем братів своїх, нехай занурює в оливу стопу свою.

25Нехай засуви твої будуть залізом та міддю,І безпека твоя триває всі дні твої.

26О Єшуруне, немає подібного до Бога,Що лине небесами тобі на поміч,Крізь хмари у небесній величі.

27Бог предвічний — то пристановище,Опорою є рамена вічні —Він виганяє ворога перед тобоюПовелінням: Знищ!

28Так перебуває Ізраїль у безпеці,Безтурботна оселя Якова,У землі зерна й вина,Під небесами, що кроплять росою.

29О щасливий Ізраїлю! Хто подібний до тебе,Народе, спасенний БОГОМ,Твоїм захисним Щитом, твоїм Мечем переможним!Вороги твої плазуватимуть перед тобою,І ти ступатимеш по їхніх спинах.