ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 29 · Заповіт у землі Моав

1Мойсей скликав увесь Ізраїль і сказав їм: Ви бачили все, що БОГ учинив перед самими вашими очима в єгипетській землі фараонові, і всім вельможам його, і всій країні його:

2дивовижні діяння, що їх бачили ви на власні очі, ті великі знамення та чуда.

3Та до цього дня не дав вам БОГ розуму, щоб розуміти, ані очей, щоб бачити, ані вух, щоб чути.

4Я вів вас пустелею сорок літ; одежа на спині вашій не зносилася, і сандалі на ногах ваших не потерлися;

5хліба ви не їли і вина чи іншого п'янкого напою не пили — щоб ви знали, що Я, ВІЧНИЙ, — ваш Бог.

6Коли дійшли ви до цього місця, Сіхон, цар хешбонський, і Оґ, цар башанський, вийшли нам назустріч на битву, та ми розбили їх.

7Ми зайняли їхню землю і віддали її в спадщину реувенівцям, ґадівцям та половині коліна Менаше.

8Тому вірно дотримуйтеся всіх умов цього завіту, щоб мали ви успіх у всьому, за що візьметеся.

9Ви стоїте сьогодні, всі ви, перед ВІЧНИМ, вашим Богом: голови ваших колін, ваші старійшини та ваші урядники — увесь люд Ізраїля —

10діти ваші, дружини ваші, навіть приходень у вашому таборі, від дроворуба до водоноса,

11щоб увійти в завіт ВІЧНОГО, вашого Бога, який ВІЧНИЙ, ваш Бог, укладає з вами сьогодні, із його закляттями;

12щоб утвердити вас цього дня Божим народом і щоб бути вашим Богом, як обіцяно вам і як присягнено батькам вашим — Авраамові, Ісаакові та Якову.

13Не з вами самими укладаю Я цей завіт, із його закляттями,

14але як із тими, хто стоїть тут із нами сьогодні перед ВІЧНИМ, Богом нашим, так і з тими, кого немає з нами тут сьогодні.

15Бо ви знаєте, як ми жили в землі Єгипетській і як ми проходили посеред різних інших народів;

16і ви бачили їхні мерзоти та бовванів із дерева й каменю, срібла й золота, що в них.

17Можливо, є серед вас чоловік чи жінка, або рід чи коліно, чиє серце вже нині відвертається від ВІЧНОГО, Бога нашого, щоб іти й поклонятися богам тих народів, — можливо, є серед вас паросток, що проростає отруйним зіллям і полином.

18Почувши слова цих заклять, вони можуть уявити особливу безпеку, думаючи: «Я буду в безпеці, хоч і ходитиму за свавіллям власного серця», — на цілковиту погибель як зрошеного, так і сухого.

19БОГ ніколи не простить їм. Натомість гнів і ревність БОГА палатимуть проти них, доки кожне закляття, записане в цій книзі, не впаде на них, і БОГ не зітре ім'я їхнє з-під небес.

20[Що ж до такого роду чи коліна,] БОГ виокремить його з усіх племен Ізраїля на лихо, згідно з усіма закляттями завіту, записаними в цій книзі Вчення.

21І запитають прийдешні покоління — діти, які прийдуть після вас, та чужинці, які прибудуть із далеких земель і побачать пошесті й недуги, яких БОГ завдав тій землі,

22увесь ґрунт якої спустошений сіркою й сіллю, не засівається й не родить, жодна трава не росте на ньому, подібно до зруйнування Содома й Гоморри, Адми та Севоїма, які БОГ знищив у лютому гніві, —

23усі народи запитають: «Чому БОГ учинив так із цією землею? Навіщо цей страшний гнів?»

24І скажуть їм: «За те, що вони знехтували завітом, який ВІЧНИЙ, Бог їхніх предків, уклав із ними, визволивши їх із землі Єгипетської;

25вони звернулися до служіння іншим богам і вклонялися їм — богам, яких вони не пізнали і які не були їм уділені.

26Тому розпалився гнів БОГА на цю землю, і Він навів на неї всі прокляття, записані в цій книзі.

27І викорчував їх БОГ із їхньої землі в гніві, люті та великому обуренні, і кинув їх в іншу землю, як це є й донині».

28Таємне належить ВІЧНОМУ, нашому Богові; а явне — нам і нашим дітям навіки, щоб виконувати всі приписи цього Вчення.